Повторюється трагічна історія ударів по аеродромах у Полтаві та Дніпрі і по комплексу С-300 під Дніпром.
Противник демонструє відео нібито удару «Іскандерами» по позиції ЗРК Patriot у Дніпропетровській області.
Ми, звісно, знаємо, що це неправда, що поцілили по макетах, що це тільки уламки іскандерів, але чому таке могло трапитися?
Перше: розвідувальний безпілотник ворога коригує удар на відстані 90 км від лінії фронту. Не може бути такого, що його не засікли засобами радіоелектронної розвідки (РЕР), бо передаючи відеосигнал, він випромінює електромагнітне випромінювання, яке легко фіксується. У нас, наприклад, уже є своя власна служба радіоелектронної розвідки, яка прикриває підрозділ під час бойових операцій і на марші.
Чому у такого дорогого комплексу немає своїх штатних реровців, або немає доступу до інформації РЕР — це питання.
Друге: припустимо, наші знали, що в небі літає ворожий безпілотник, який становить загрозу для Петріота. У такому разі треба було терміново залишати позицію, переміщати техніку в безпечне місце, йти з-під удару, причому не колоною, а по одній-дві машини, без зволікання.
Третє: комплекс такого класу і такої вартості (і дефіцитності) мали б прикривати якісь «Буки» або «Стріли», а ще краще SAMP/T, щоб не допустити ворожі БПЛА в район розгортання Петріота.
Автору цих рядків доводилося місяцями полювати на ворожі С-300/400, і ми завжди знали, бачили, що вони добре прикриті «Панцирами».
Питання ці, звісно, риторичні, теоретичні, вважайте, що це стариганське брюжаніє з армійського дивана на тлі наших українських безпілотних перемог у Ханську.