Це сталося завдяки після нехитрому фокусу із заміною власника у групі UNIGRAN
Після недовгої імітації боротьби з колаборантами та російським бізнесом, яку знехотя імітувала влада після початку повномасштабної війни, все потихеньку повертається на круги свої. Бо, як відомо, «бабло перемагає зло». Особливо, якщо бабло велике.
Йдеться про громадянина російської федерації Ігоря Наумця, якому повернули право на розробку і видобуток надр у Житомирській області. Влітку минулого року внаслідок санкцій РНБО ці дозволи були зупинені, однак ще тоді скептики стверджували, що громадянин російської федерації Ігор Наумець, якому належить група «Юнігран», яка розробляє Коростенецьке (видобуток граніту), Пинязевицьке (видобуток граніту), Пинязевицьке-2 (видобуток анортозиту, граніту, габро, монцоніту) та Слобідське (видобування габро-лабрадориту) родовища, доволі швидко все вирішить.
Про це недвозначно свідчить Наказ Голови Держгеонадр Романа Опімаха №123 від 18.03.2024, оприлюдненому на офіційному сайті Служби в пʼятницю, 22.03.2024:
Звісно, для цього у Держгеонадр існує формальна причина – після того, як у червні минулого року дія спецдозволів була зупинена, до президента і Кабміну звернулися робітники кар’єрів із петицією, у якій просили «не знищувати їхні робочі місця». Вочевидь, петиція була підкріплена ще й іншими аргументами, тому що дію спецдозволів доволі оперативно поновили.
До того ж чисто формально тепер Ігор Наумець до групи UNIGRAN стосунку не має – він та Елена Калпа, які були бенефіціарами кіпрських офшорів, через які здійснювалося право власності щодо юридичних осіб групи, із цих офшорів формально вийшли.
Наразі замість громадянки Великої Британії Елени Калпи та громадянина російської федерації Ігоря Наумця бенефіціаром цих компаній значиться Вагенкнехт Фрітц Герберт Волкер (особа без громадянства з реєстрацією в Німеччині). Саме така зміна власників і стала формальною причиною поновлення дії спецдозволів. Однак чи була ця заміна власників реальною – питання, по суті, риторичне. Як і те, хто й надалі розробляє кар’єри у Житомирській області.
Нагадаємо – за даними реєстрів, громадянин російської федерації Ігор Наумець станом на початок 2022 року володів в Україні 16 підприємствами:
Це ТОВ «Будіндустрія Сервіс ЛТД», ТОВ «Альянс-Союз», ТОВ «Любовичі», ТОВ «Бріззо», АТ «МКДЗ», АТ «Коростенський кар’єр», ПрАТ «Пінязевітський кар’єр», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ТДВ « Бахчисарайський консервний завод», ТОВ «Спортивно-мисливське товариство «Барвінківське», ТОВ «Укрвибухбуд», ПрАТ «Біхівський спецкар’єр», ТОВ «Максіком плюс», ТОВ «Монроз», ТОВ «ДСК Модуль», кредитна спілка «Поступ-кредит».
Після того як він потрапив у санкційні списки РНБО, Ігор Наумець став переписувати свої частки на підставних осіб. Спочатку активи групи UNIGRAN були переписані на Елену Калпу, однак потім виявилося, що вона разом із Наумцем є співвласницею ТДВ «Бахчисарайський консервний завод», тому довелося шукати нового «фунта», яким став Вагенкнехт Фрітц Герберт Волкер.
Інші активи Ігоря Наумця тихо перейшли до його брата Володимира (зокрема, ТОВ «Будіндустрія Сервіс ЛТД» та ТОВ «ДСК Модуль»). Інші активи також були переведені на підставних осіб. Так, наприклад, власниками ТОВ «Альянс-Союз» стали Володимир Соцков та Кобилянський Олександр.
Все це допомогло вийти з-під санкцій, хоча до заміни секретаря РНБО спецдозволи на основний актив Ігоря Наумця – кар’єри у Житомирьскій області – не поновлювалися. Чи пов’язані між собою ці дві події – наразі невідомо, однак збіг досить цікавий. Тим більше на фоні того факту, що ще один брат Ігоря Наумця, Сергій, є «міністром ЖКГ у донецькій народній республіці»:
Він же є співвласником кіпрської Westgrinite Holdings Limited. Яка, у свою чергу, значиться як засновник більшості «проданих» Ігорем Наумцем фірм. Там же присутня і вже згадувана Елена Калпа.
Усе це було відомо і Голові Держгеонадр Романові Опімаху, який підписав наказ про поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами для компаній Ігоря Наумця.
Як і про те, що у рішенні РНБО про запровадження санкцій Ігор Наумець значиться як громадянин російської федерації. Звісно, чисто формально він вийшов із власників компаній, які поновили видобуток граніту та інших каменів у Житомирській області.
Однак кого можна цим обдурити, крім чиновників, які підписують відповідні дозволи? Питання, скільки це коштувало Ігорю Наумцю, наразі відкрите. Як і те, кому саме він заплатив. Однак нулів у цій сумі було дуже багато.