У серпні застава для Гринкевича становила 112 мільйонів.
Соломʼянський районний суд міста Києва продовжив запобіжний захід Роману Гринкевичу — тримання під вартою із правом внесення 69 мільйонів 644 тисяч гривень застави до 19 грудня. Чоловік є одним із підозрюваних у справі про постачання неякісного одягу для ЗСУ.
Про це стало відомо з трансляції в Солом'янському районному суді міста Києва.
Прокурор заявив, що існують реальні ризики того, що у випадку зміни запобіжного заходу Роман Гринкевич може переховуватись від органів досудового розслідування.
«Обвинувачений може переховуватись від суду і має реальні можливості покинути Україну. Зокрема, за межами країни він володіє нерухомістю в Чеській Республіці — квартирою, розташованою у Празі. Також 17 січня 2024 року його було оголошено в розшук у межах цього кримінального провадження, а 22 січня його затримали», — наголосив прокурор.
Натомість сторона захисту наполягала, що ці ризики надумані й немає підстав тримати Гринкевича під вартою.
Суд постановив продовжити Роману Гринкевичу запобіжний захід — арешт із правом внесення застави. Її розмір зменшили до 69 мільйонів 644 тисяч гривень. У серпні застава становила 112 мільйонів. Тоді адвокат обвинуваченого Андрій Гуджал заявив, що вносити заставу не будуть, адже у родини такої суми немає.
Наступного разу запобіжний захід переглядатимуть у грудні.
Наприкінці 2023 року Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначали у пресслужбі відомства.
«Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення й зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками, це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень і, відповідно, зриву постачання», — повідомили у ДБР.
За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів. При цьому щонайменше за сімома договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише частково, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також ДБР з’ясувало, що вісім договорів виконано із запізненням від трьох до п’яти місяців.
«Аналіз зовнішньоекономічних контрактів і митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не здійснили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів», — зазначили в Бюро.
29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича. За даними правоохоронців, він пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян уточнила, що хабар мав сприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній під час розслідування раніше відкритого провадження.
30 грудня 2023 року Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.
9 січня 2024 року стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.
17 січня 2024 року працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі в злочинній організації.
Після цього Міністерство оборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, пов’язаних із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов’язаною з бізнесменом — «Трейд Лайнс Рітейл», яка постачала продукти для ЗСУ.
У травні 2024 року працівники ДБР завершили досудове розслідування стосовно львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича у справі про пропозицію одному з керівників Головного слідчого управління ДБР 500 тисяч доларів за закриття провадження стосовно підконтрольних Гринкевичу компаній.
У листопаді 2024 року Печерський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ексдиректору департаменту Міністерства оборони України. За даними слідства, чиновник «списав» львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу майже 94 мільйони гривень пені за прострочені контракти.
У січні 2025 року завершили досудове розслідування щодо львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та ще кількох осіб, яких підозрюють у постачанні неякісного одягу для ЗСУ. Прокурори скерували обвинувальний акт у цій справі до суду.