Універсальною ідеєю, якою Кремль прокладає собі шлях до реалізації своїх стратегій на Заході, є так звана "корупційна гідра".
Мене свого часу спитали, якою може бути softpower РФ, якщо винести за дужки усі загальновідомі нам проросійські рухи та різноманітні спроби в утворення якогось євразійського дискурсу на експорт. Як показує практика, росіянам набагато краще вдаються диверсії та саботаж, аніж вибудова якихось довгострокових стратегій, геополітичних дискурсів і революційних ідеологій.
Універсальною ідеєю, якою РФ прокладає собі шлях до реалізації своїх стратегій на Заході є корупція. Корупція у вищих ешелонах прекрасно входить ножем в масло західного суспільства.
Колишній очільник ЦРУ Девід Петреус писав у своїй колонці для "Washington Post" у 2019 році саме такі речі. Корупція набуває характеру зброї для Російської Федерації.
Згадайте як РФ спокійно ставилася до корупційності газових контрактів з Україною. Бо підгодовуватися на цьому давали виключно своїм людям.
Як "маржа" створила групу газових посередників Фірташа-Льовочкіна. Вона за останні двадцять років найбільше доклалася до творення проросійських диверсій в нашій політиці.
Як потім у 2008 році й Тимошенко підсіла на корупційний гачок газових перемовин. Цим людям з нашого боку росіяни "дозволили пастися" на жирній темі газу зовсім не задля простого збагачення лояльних.
Корупція в політиці дає нечувані переваги перед прозорим фінансуванням. Уже хоча б із самих цифр, які надходять...
Якщо це корупція іноземна, то є можливість ще і отримувати суми, яких політики у твоїй країні ніколи самі не зберуть у спонсорів. Росіяни мислять в темі політичного значення корупції на одну голову вище, тому розуміють, що через покоління такої політики "підгодовування" держава просто складеться як картковий будинок.
У 2015 році журналіст "Радіо Свобода" Брайан Вітмор написав про корупцію як про фактор реалізації інтересів Путіна в Східній Європі. Вже тоді він написав, що успішне подолання корупції як фактор збереження влади прозахідними політиками.
Лишався лише рік до того як антикорупціонер Лещенко спільно з НАБУ проведуть диверсію проти Трампа, фактично граючи на дискредитацію цих самих прозахідних політиків України перед ним. Потім ці ж люди паслися і навколо Зеленського, і тепер вони допомагають у поваленні КСУ в інтересах Офісу.
РФ, сама створюючи корупцію на найвищому політичному рівні в Україні, мабуть, прекрасно розуміла і символічний капітал майбутньої антикорупційної діяльності. На додаток, в неї можна було прекрасно загорнути та сам саботаж у боротьбі з корупцією (стаття про незаконне збагачення заснована на порушенні принципу Конституції про презумпцію невинуватості), а саму діяльність активістів зробити якомога більш ідіотською — аби вона ще і мобілізувала маргіналів на критику зовнішнього управління.