Газпром (путін, фсб) вливають мільярди доларів в Україну задля розхитування західних регіонів.
А допомагають росіянам в цьому структури, афільовані з Козицькими.
«Останній Бастіон» раніше писав про те, що ТОВ Бурова компанія «Горизонти» проводить пошук газу у Полтавському районі.
Селяни, двори і дороги яких пообпутували кабелями і стовпчиками львівські олігархи, скаржаться на тиск з боку правоохоронців та дрібних бандитів, які сиділи в тюрмах за крадіжки газового конденсату, та які представляють інтереси «губернатора Козицького».
При цьому ТОВ Бурова компанія «Горизонти» грубо порушує законодавство України.
Відповідно до статті 97 Земельного кодексу України: підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем.
Жодних погоджень з власниками земельних ділянок не укладалося.
27 червня «Останній Бастіон» викликав на місце вчинення злочину слідчо-оперативну групу. Та було подано заяву про вчинення представниками ТОВ «Геофізика» (ТОВ «Георозвідка») кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 197-1 Кримінального кодексу України (Самовільне зайняття земельної ділянки), та правопорушень передбачених ст. 53 Кодексу України про адміністративне правопорушення (Порушення правил використання земель), ст. 97 Земельного кодексу України (обов'язки підприємств, установ та організацій, що проводять розвідувальні роботи).
Особою, яка назвалася «смотрящим» від Козицьких, є Зейкан Олександр Юрійович.
У 2008-2010 роках Зейкан був керівником ДП «Укргеофізика».
У 2002-2012 роках Зейкан був помічником народних депутатів від Партії Регіонів Володимира та Олександра Гошовських.
У 2012-2014 роках Зейкан був був помічником народного депутата від Партії Регіонів Сергія Кацуби.
Сергій Кацуба був помічений в порушенні ст. 84 Конституції України щодо особистого голосування у Верховній Раді. Причетний до корупційної справи по так званим «вишкам Бойка». Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року.
2 жовтня 2015 року Печерський районний суд Києва за поданням ГСУ МВС України погодився на затримання і утримання під вартою Сергія та Олександра Кацуб. 1 жовтня 2015 Генеральною прокуратурою України братів Кацуб було оголошено в міжнародний розшук, розшук припинено після закриття кримінального провадження 5 січня 2016 року.
Братів звинувачували у змові з метою розкрадання держкоштів у особливо великих розмірах. Олександр зловживав службовим становищем на посаді заступника голови правління «Нафтогаз України» (2012—2014). Зокрема, підписав акти виконаних робіт на 285 млн грн за нібито проведені дослідження нафтогазових родовищ у шельфі Чорного моря.
Кошти перерахували ТОВ «Універсальне комерційне товариство», яке за підсумками перевірки виявилося фіктивною компанією, оформленою на підставну особу. Жодних робіт ТОВ не проводило, не маючи для цього ні спеціальної техніки, ні фахівців. Отримані у держпідприємства кошти виводилися в конвертаційні центри і переводилися в готівку. Правоохоронці впевнені, що організатором злочинної схеми був Сергій Кацуба, який займав пост заступника глави НАК «Нафтогаз України» до 2012 року. А її реалізацією займався Олександр Кацуба, який зайняв його місце.
ГСУ МВС також висував братам звинувачення в спробі розкрадання у НАК «Нафтогаз України» 3,4 млрд м3 газу. НАК уклала договір з ТОВ «Газукраїна-трейдинг» на постачання природного газу, який повинен відпускатися тільки за передоплатою. Однак влітку 2013 року Кацуба підписав з фірмою додаткову угоду на поставку 3,4 млрд кубометрів газу ціною майже в 12 млрд гривень без попередньої оплати.
Кримінальну справу, в рамках якої прийнято рішення затримати Сергія та Олександра Кацубу, було відкрито навесні 2014 року.
18 червня 2016 рішенням Голосіївського районного суду Києва знову заарештований за підозрою в створенні злочинної організації і зловживанні службовим становищем.
В березні 2017 року Олександр Кацуба пішов на угоду зі слідством, заплатив 100 млн грн до бюджету й дав важливі свідчення. Шевченківський суд Києва випустив його з СІЗО, знявши арешт з його майна.
Саме завдячуючи Кацубам Зейкан отримав посаду в НАК «Нафтогаз України».
Прикметно, що заступником Зейкана у Нафтогазі був Василь Гладун, який також був помічником регіонала Сергія Кацуби.
У 2012 році Зейкан та Гладун були членами української делегації, яка здавала українські інтереси на користь Газпрому, домовилася з оператором зарубіжних проектів «Газпрому» Gazprom International і НАК «Нафтогаз України» активізувати роботи зі створення спільного підприємства (СП) для розробки структури Паласа на українському шельфі Чорного моря.
На той час Зейкан вже був директором департаменту з видобутку газу і нафти НАК «Нафтогаз України», а Гладун його заступником.
Володимир Гладун
«Полтавське управління геофізичних робіт» – одне з небагатьох держпідприємств, що надає геофізичні послуги, супроводжує бурові роботи підприємств нафтогазового комплексу, що дає змогу відкривати та розробляти нові родовища.
Володимир Гладун, відповідно до його офіційної біографії, очолював компанію у 2000–2012 роках, а потім був повторно призначений на цю посаду міністром Едуардом Ставицьким у 2013 році.
Він був депутатом київської райради Полтави у 1998–2006 роках, був членом Партії регіонів. У 2010 році балотувався у Київську райраду в м. Полтава від Партії регіонів, про що йдеться у заяві Опозиційного блоку на захист Володимира Гладуна.
Гладун був звільнений з посади директора підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» невдовзі після перемоги Майдану навесні 2014 року.
Володимир Гладун проходить по кримінальній справі № 1201517000000816. Національна поліція Полтавської області підозрює тогочасне керівництво держпідприємства у розтраті державних коштів та укладанні завідомо збиткових контрактів за попередньою змовою з приватними суб’єктами господарської діяльності. Зокрема, слідчі розслідують багатомільйонні оборудки держпідприємства з фірмою «Полтавське підприємство геофізичних робіт», що зареєстрована на прийомну доньку Володимира Гладуна Оксану Шпак.
У січні 2016 відбувалась серія обшуків у рамках справи, з-поміж іншого, слідчі отримали доступ до банківських рахунків та документів фірми родички Гладуна, про що свідчить Єдиний реєстр судових рішень.
Одночасно з призначенням Гладуна, міністр Демчишин припинив повноваження в.о. директора цього держпідприємства Владислава Левінського.
Левінський згадується у ЗМІ, як учасник подій на Майдані, організатор намету «полтавські Єврогалушки», якими харчувалися учасники революції.
Звільнили Володимира Гладуна лише у липні 2016 року.
Прикметно, що у 2015 році той же Олександр Зейкан ще залишався директором департаменту Нафтогазу.
У 2015 році Олександр Зейкан балотувався до Закарпатської обласної ради від політичної партії Опозиційний блок.
Тепер Олександр Зейкан називає себе керівником ТОВ «Георозвідка», яке належить Зіновію Козицькому.
У 2023 році ТОВ «Георозвідка» підписало з Укрнафтою договір на Науково-технічні послуги в галузі інженерії. За свої послуги підприємство отримало від номінально державної компанії 118 032 712 грн.
Цікаво, що директором ТОВ «Фірма Горизонт» є Крайняй Яна Михайлівна.
Раніше вона працювала начальником відділу економічного аналізу відділу та звітності ДП «Полтавське управління геофізичних робіт» (керівником якого тривалий час був Володимир Гладун).
У 2020 році її було внесено до реєстру корупціонерів. Причиною стало несвоєчасне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.
За пів року вона стала директором ТОВ «Фірма Горизонт».
Тепер коні Кацуб займаються залякуванням мешканців Полтавського району в інтересах клану Козицьких та Газпрому.
Зв'язок Козицьких із офісом президента
ТОВ Бурова компанія «Горизонти» заснована у червні 2013 року.
Керівником ТОВ є Степан Зіновійович Козицький. Власником підприємства є Козицький Зіновій Ярославович.
Підприємство входить до складу фінансово-промислової групи «Західнадрасервіс».
Група компаній Західнадрасервіс займається розвідкою, бурінням та видобутком нафти і природнього газу. Вона об'єднує сім сервісних та видобувних компаній:
Та компанії у сфері альтернативної енергетики:
Власником групи компаній «Західнадрасервіс» є Зіновій Козицький.
Пов'язаними з нею особами також є Степан та Максим Козицькі.
Степан Козицький є засновником понад 30 підприємств пов'язаних з групою компаній «Західнадрасервіс».
Максим Козицький також мав зв'язки з кількома десятками компаній, що мають відношення до «Західнадрасервіс».
У вересні 2007 — листопаді 2010 року — Максим Козицький був членом спостережної ради ТОВ «Укрнафтогазінвест».
У листопаді 2010 — червні 2014 року — заступник генерального директора із загальних питань ТОВ «Укрнафтогазінвест».
У грудні 2009 — червні 2014 року — генеральний директор, заступник генерального директора ТОВ «Прикарпатська енергетична компанія» за сумісництвом.
У червні 2014 — жовтні 2016 року — заступник генерального директора ТОВ «Прикарпатська енергетична компанія».
У жовтні 2016 — січні 2020 року — директор ТОВ «Еко-Оптіма».
У 2015 році — балотувався до Львівської облради від партії «Самопоміч», але до ради не пройшов.
Влітку 2019 Козицький був кандидатом на посаду голови ЛОДА. 27 грудня 2019 Максима Козицького було узгоджено Урядом України на посаду голови ЛОДА.
У 2020 році Максим Козицький очолив Львівську обласну організацію політичної партії Слуга Народу.
У 2020 році bihus.info повідомляли, що компанії Максима Козицького, які він передав в управління батькові, вивели на іноземний бізнес, який теж приводить до Максима Козицького. А ще до поляків, кіпріотів і навіть віргінців.
Окрім цього, у Козицького був і прямий конфлікт інтересів на посаді.
31 травня 2023 року ЛОВА передала ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» в оренду на 20 років майже 5 гектарів біля траси Київ-Чоп у Стрийському районі.
ЛОВА вирішила чомусь приховати це, хоча рішення було опубліковане на офіційному сайті і про це навіть писали в новинах. Ймовірно, через те, що власником «Горизонтів» є Зіновій Козицький – батько голови ЛОВА Максима Козицького.
З 2018 року ЛОВА передала його компаніям 20 ділянок загальною площею 8,3 га. Розпорядження на 18 з цих 20 ділянок видавались вже під час головування його сина Максима Козицького. Проте варто зауважити, що це було продовження попередніх договорів оренди – раніше у 2016 році ті ж ділянки під будівництво Орівської ВЕС виділяла ЛОВА під керівництвом Олега Синютки.
26 червня стало відомо, що суд зобов'язав НАБУ розпочати розслідування щодо будівництва дороги до відпочинкового комплексу батька очільника Львівської ОВА, який є бізнесменом.
Суд задовольнив скаргу громадського діяча Святослава Літинського та зобов'язав Національне агентство з питань запобігання корупції внести до реєстру досудових розслідувань заяву про конфлікт інтересів і використання бюджетних коштів.
Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
Йдеться про будівництво дороги за 23 млн грн у курортній Східниці, яка веде до приватного відпочинкового комплексу Зіновія Козицького.
«Суд зобов'язав НАБУ внести до єдиного реєстру досудових розслідувань заяву щодо конфлікту інтересів та використання бюджетних коштів на благо родичів (зловживання службовим становищем) при побудові дороги за наші 23 мільйони до відпочинкового комплексу пана Зеновія Козицького (на 50%). Зважаючи, як НАБУ взялося до цієї справи.... буде ще одна справа, як з крадіжкою прикордонником автомобіля. Але нічого, інших рук, окрім наших, у держави для самоочищення наразі немає», - написав Літинський.
Львівська обласна військова адміністрація витратила мільйонні кошти на побудови дороги до приватного відпочинкового комплексу, який наполовину належить батькові голови Львівської ОВА – Зеновію Козицькому.
Йдеться про 23 млн грн коштів з обласного бюджету, виділених у 2023 році. Ще раніше – у 2021 році, 2 млн грн тут на дорогу виділили з державного бюджету
«Спершу дорога була зроблена державою, а навколо неї було побудовано цілий комплекс. Власність – зазначена фірма «Нормаз плаза» і Ломакович Віталій. Вони (власники елітної нерухомості ред.) імовірно вирішили, що ця дорога буде їхньою внутрішньоквартальною, попри те, що це державна дорога. Звернулись у сільраду і вирішили побудувати дорогу навколо, аби «холопи не їздили по нашій дорозі» – припустив Святослав Літинський.
Літинський, після власного розслідування, написав заяву у НАБУ, оскільки вбачає у таких діях зловживання владними повноваженнями, нецільове витрачання коштів, а також реальний конфлікт інтересів.
Також зауважимо, що лише ТОВ Бурова компанія «Горизонти» у 2019-2024 роках уклало з Укрнафтою та Укргазвидобуванням 10 договорів на загальну суму 894,6 млн. грн.
В очікуванні призначення, підприємства групи компаній «Західнадрасервіс» активно набирають державні контракти, але НАБУ та ДБР вперто не помічають конфлікту інтересів.
Зв'язок із Газпромом
ТОВ Бурова компанія «Горизонти» проводить лише пошуково-розвідувальні роботи у Полтавському районі.
Компанія має два філіали:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГОРИЗОНТИ»;
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТИ».
Саме ТОВ «ГОРИЗОНТИ» у 2021 році отримало спецдозвіл на користування надрами на Жуківській площі у Полтавському районі.
Засновником ТОВ «ГОРИЗОНТИ» є чеська компанія MND Ukraine a.s.
Кінцевими бенефіціарами компанії є Зіновій Козицький (20%) та громадянин Чехії Комарек Карел.
Карел Комарек – чеський бізнесмен зі статками 8,18 мільярда доларів станом на лютий 2023 року. Він є одним із найбагатших громадян Чехії та засновником інвестиційної компанії KKCG.
Діяльність KKCG включає лотереї та азартні ігри, енергетику, інформаційні технології та інвестиції. Компанії-учасники включають Allwyn, MND, ARICOMA Group, KKCG Real Estate Group, фонд венчурного капіталу Springtide Ventures та інші.
Станом на 2022 рік KKCG працює в 33 країнах.
Прикметно, що на сайті групи MND є детальний опис українських активів – з 2014 року компанія стане власником трьох газових компаній в Україні («Горизонти», «ГБЛ», «ТЕК»). Також «МНД Україна» володіє п’ятьма виробничими та розвідувальними ліцензіями, а саме Береговською, Чайковицькою, Горною, Буновською (Львівська область) та Грабовською (Івано-Франківська область).
У 2011 році структури Комарека уклали договір з «Газпромом», а двома роками пізніше і повноцінну угоду про спільне будівництво нових газосховищ.
Було заявлено, що компанія спільно з російським монополістом буде будувати сховище в Європі та на росії.
Зважаючи на те, що ця інформація публічна – обидві сторони пишалася партнерством і не прагнули його вуалювати.
На сайті «Газпрому» у розділі, присвяченому ПСГ у Дамборжиці, йдеться, що «проєкт покликаний забезпечувати надійність постачання російського газу газопроводами ОПАЛ та «Північний потік». Сховище було добудовано у 2016 році. Незважаючи на санкції, накладені у зв'язку з будівництвом Північного потоку, загальний обсяг сховищ, збудованих для обслуговування ПП-2 разом із «Газпромом», становить 456 млн куб. м.
Досить швидко це партнерство вийшло за межі бізнесу та перетекло у соціальні та спортивні проєкти – так Комарек став спонсором Континентальної хокейної ліги, де Олександр Медведєв, екс-заступник голови правління «Газпрому» (2014-19 рр.) обіймає посаду президента.
Партнерство з «Газпромом» передбачало також купівлю 16% акцій дочірньої компанії «Газпрому» в Чехії – Vemex, що займається постачанням палива до європейських країн.
За цю частину Комарек заплатив близько 1 мільярда крон (понад $45 млн за нинішнім курсом). Паралельно з цим було придбано комплекс прийому, зберігання та розливу нафти в Жовтневому районі (Самарська область).
Спільне підприємство було створено в 2013 році для будівництва підземного сховища газу в Дамборіце, Південна Моравія, за 2,5 млрд чеських крон (100 млн євро).
«Газпром» є для нас стратегічним партнером. Ми високо цінуємо створення спільного підприємства з однією з найбільших компаній світу. У майбутньому ми плануємо подальші спільні проекти не лише в Чехії, а й у Європі та росії», – сказав Комарек ще у 2013 році.
Навесні 2021 року «Газпром» ще більше зміцнив свої зв’язки з MND, коли його місцева філія Vemex погодилася купити більшу частину газу, видобутого MND. MND, співвласниками якого є E.ON Ruhrgas, KKGC, словацькі Slovensky Plynarensky Priemysel і Gaz de France, зберегла кілька відсотків видобутку, необхідного для власної діяльності.
Vemex постачає газ 12 із 35 найбільших чеських компаній, включаючи PKN Ceska Rafinerska, Vitkovice Steel, пивоварню Plzensky Prazdroj і Pilsen Steel. Для «Газпрому» це суттєве посилення позицій на ринку. Крім постачання газу Vemex, він також постачає RWE Transgas, який є домінуючим постачальником природного газу в Чехії.
Після початку повномасштабного вторгнення, Комарек засудив напад росії на Україну, але продовжив вести бізнес з росіянами.
Коли у 2022 році з'ясувалось, що KKCG через іншу компанію – MND – володіє підземним газосховищем Дамборжице в Чехії спільно з «Газпромом» – в обох компаній по 50% власності.
Того ж року компанія Комарека виграла 10-річний контракт із Allwyn – британським організатором національної лотереї – вартістю 6,5 мільярда фунтів стерлінгів, обіцяючи розірвати зв'язки з російським бізнесом протягом «декількох днів».
Про це повідомляло британське видання The Guardian.
Але навіть до березня 2024 року «Газпром» мав понад 2,6% власності газосховища в Чехії. Тоді ж The Guardian з'ясувала, що під час тендеру на контракт із Allwyn підприємства Карела Комарека позичили мільйони доларів у російських державних банків «ВТБ» і «Сбербанк».
Тепер речник KKCG заявив, що MND погодилася купити останні 2,63% акції «Газпрому» в газовому об'єкті у Чехії, причому угода вже схвалена і має бути завершена до кінця червня 2024 року.
Попри санкції, росія має значний вплив на європейські бізнесові та політичні кола.
Нагадаємо, що у 2022 році в Німеччині розпочався судовий процес у справі, в центрі якої - один із найгучніших економічних скандалів століття у Німеччині. Прокуратура баварської столиці звинувачує громадянина Австрії і колишнього шефа концерну Wirecard Маркуса Брауна (Markus Braun), що збанкрутів, разом з іншими колишніми топ-менеджерами в шахрайстві, підробці звітності та розкраданні коштів концерну.
Одночасно тисячі акціонерів і клієнтів втратили в цілому 20 мільярдів євро - так оцінювали Wirecard до раптового банкрутства, не зважаючи вже на зниклі мільярди з рахунків самої компанії. Банкрутство Wirecard стало одним із найгучніших економічних скандалів в історії Німеччини за останні 80 років. Колишня канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) та її тодішній заступник та голова мінфіну, а нині канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) були змушені давати свідчення в рамках парламентського розслідування цієї гучної справи.
Wirecard буквально за кілька років встиг увійти до еліти німецького бізнесу, щоб не лише дозволити ще швидше перетворити на пил мільярди євро, а й розчинитися своїм керівникам: один із обвинувачених вважається мертвим, хоча тіла ніхто не бачив; другий ключовий обвинувачений, окрім Маркуса Брауна, переховується в росії і, ймовірно, вже має російський паспорт.
Йдеться про колишнього члена ради директорів Wirecard Яна Марсалека, австрійця, якого підозрюють не лише у махінаціях на мільярди євро, а й у зв'язках з російськими спецслужбами.
Враховуючи тісні зв'язки Комарека з Газпромом та його менеджерами (які однозначно пов'язані з ФСБ), чи можемо ми довіряти чеському бізнесмену? Питання риторичне.
Але цього чомусь не хоче помічати РНБО та СБУ, які б мали накласти санкції на компанії, пов'язані з Комареком ще у 2022 році.
А Державна служба геології та надр України, за поданням СБУ на РНБО, мала б скасувати всі ліцензії, видані ТОВ Горизонти та MND Ukraine a.s.
Про різні конспірологічні теорії, та подальші кроки відносно представників Газпрому все вже незабаром.
А заодно, чия бізнес-імперія успадкувала кошти та російський вплив Анатолія Матвієнка?