росія, що бреше всім: арабам — про «дружбу», Заходу — про «загрозу ісламу».
росія багато років веде подвійну гру щодо арабів: вона одночасно намагається виглядати «другом ісламу» — і водночас підживлює упередження, розбрат і страх перед мусульманським світом, щоб ізолювати його від решти цивілізацій.
російська пропаганда подає себе як державу, що «протистоїть Заходу» та «підтримує мусульман».
Але на практиці:
у самій росії іслам використовується як політичний інструмент, а не як духовна сила;
мусульманські регіони — Чечня, Дагестан, Татарстан — жорстко контролюються; релігія там підпорядкована державі;
будь-які незалежні мусульманські рухи знищуються, а їхні лідери або вбиті, або змушені служити кремлю.
Отже, москва не підтримує іслам — вона використовує його, щоб зміцнити власну диктатуру.
російська ідеологія спирається на псевдоєвропейський расизм ще з часів царизму: арабів і народи Близького Сходу там сприймають як «молодші», «хаотичні» народи, яким потрібна «сильна рука».
Цей мотив присутній навіть у сучасних російських медіа, де арабські революції називають «хаосом», а арабські народи — «нездатними до демократії».
Така риторика служить виправданням диктатури, яку москва продає як «стабільність».
Таким чином, кремль принижує арабів, зображаючи їх не як союзників, а як об’єкт для «керування» та «впливу».
російські інформаційні мережі активно працюють у Європі та США, поширюючи страх перед мусульманами — нібито «іслам загрожує Європі».
Це здійснюється через фейкові ЗМІ, тролів і соцмережі, які поширюють історії про «ісламізацію Європи».
Мета — розпалити ненависть, ослабити арабо-європейський діалог і зробити росію «єдиним посередником».
Іронічно, що кремль одночасно грає обидві ролі — «захисника мусульман» на Сході й «борця з ісламізацією» на Заході.
Це класичний приклад цинічної подвійної пропаганди.
У Сирії росія під виглядом «боротьби з тероризмом» бомбила мирні міста й підтримала диктатуру Асада.
В арабських ЗМІ це подавалося як «допомога у відновленні порядку», хоча фактично це було знищення арабського суспільства, яке прагнуло свободи.
В Африці, Лівії, Судані, Малі — російські найманці з «Вагнера» торгують ресурсами й сіють хаос, прикриваючись словами про «антизахідну солідарність».
Насправді це новий колоніалізм, тільки під іншими гаслами.
Усі ці кроки мають одну стратегічну мету — зробити арабський світ залежним і розділеним.
росія хоче, щоб араби не довіряли Європі, щоб боялися Заходу, і щоб Україна не стала для них прикладом самостійної, демократичної сили.
Бо якщо арабські народи побачать у слов’янах (особливо в українцях) споріднених союзників, це зруйнує російську монополію на вплив у Східній Європі та на Близькому Сході.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»