Created with Sketch.

Російсько-українська війна: заморожування конфлікту чи неминуча поразка однієї зі сторін?

11:05

росія, Україна і Захід: куди веде війна 2025 року.

Війна між росією та Україною, що почалася як «спеціальна воєнна операція» 24 лютого 2022 року, до вересня 2025 року перетворилася на затяжний конфлікт позиційної війни з елементами високотехнологічних ударів.

На основі даних з відкритих джерел і витоків західних спецслужб можна стверджувати, що фронт стабілізувався, але з тенденцією до повільного російського просування.

росія контролює близько 20% території України, включно з Кримом, частинами Донбасу та південними регіонами.

Однак ціна цих успіхів висока: з січня по вересень 2025 року російські втрати становили щонайменше 299 210 осіб, а загальні втрати від початку війни перевищили 950 000, зокрема до 250 000 загиблих.

Україна, своєю чергою, завдає ударів по російській інфраструктурі, включно з нафтопереробними заводами та енергосистемами, що підсилює економічний тиск на москву.


Поточна ситуація на фронті

Лінія фронту простяглася більш ніж на 1000 км — від Харківської області на півночі до Херсонської на півдні. Ключові напрями боїв у 2025 році зосередилися в Донецькій області, де росія проводить літньо-осінню кампанію.

За оцінками ISW, з травня по серпень 2025 року російські війська захопили понад 2 тис. км² території та 130 населених пунктів, але з меншими втратами на квадратний кілометр — близько 68 осіб на км², у порівнянні з весняними показниками 2025 року.

Це пов’язано з удосконаленням тактики: застосуванням волоконно-оптичних дронів, стійких до радіоелектронних перешкод, та інновацій у сфері БПЛА, зокрема виробництва понад 50 000 одиниць на місяць.

У західній частині Донецької області (напрямки Покровськ, Костянтинівка, Новопавлівка) росія досягла часткового успіху, використовуючи підземні газопроводи для прихованого просування — це третій випадок застосування такої тактики у війні.

Українські сили контратакують, стабілізуючи позиції під Добропіллям і просуваючись у Сумській області та поблизу Лимана. На півдні (Запоріжжя, Херсон) фронт відносно стабільний, проте росія посилила удари по енергетичній інфраструктурі України, знищивши до 50% її потужностей, що загострить зимові проблеми для Києва.

Україна відповідає асиметричними ударами: у серпні-вересні 2025 року її дрони вразили десятки російських НПЗ, спричинивши дефіцит бензину в окупованих районах і зростання цін у самій росії.

Загальний баланс: росія має перевагу в артилерії (10:1 за витратами снарядів), але Україна компенсує це дронами та точними ударами.


Військові перспективи сторін

Перспективи росії ґрунтуються на чисельній перевазі та промисловій потужності. москва мобілізувала близько 1,32 млн активних військовослужбовців і 2 млн резервістів, виробляючи 1500 танків, 3000 бронемашин і 200 ракет «Іскандер» на рік.

Виробництво артилерійських снарядів досягло 250 000 на місяць, що дозволяє підтримувати наступ, попри великі втрати (до 1 млн загальних втрат улітку 2025 року).

Однак демографічна криза (зменшення кількості чоловіків призовного віку на 1,22–3,58 млн до 2035 року) та перегрів економіки обмежують довгострокові можливості.

Україна має 2,2 млн військовослужбовців (900 000 активних), але страждає від дефіциту піхоти та боєприпасів. Її сили налічують 1100 танків (проти 5800 у росії) та 324 літаки (проти 4300).

Західна допомога (ЄС і Канада — 60% із €50 млрд у 2024 році, плюс €35 млрд у 2025) дозволяє утримувати лінію, але без зростання поставок Київ ризикує втратити Донбас до кінця року.

Перспектива: росія може захопити весь Донецьк до 2026 року, але повна поразка України малоймовірна без припинення західної підтримки.


Ресурси сторін: порівняння

Ефективність санкцій: міф про «швидкий крах» росії

Припущення, що санкції «зламають» росію, виявилися перебільшеними. До 2025 року ВВП росії на 10–12% нижчий за довоєнні тренди, інфляція — 9%, ставки — 21%, але зростання становило 5,4% у 2024 році завдяки мілітаризації (40% бюджету на оборону).

Санкції скоротили нафтові доходи на 40%, але росія обходить їх через «тіньові» схеми: Китай, Індія та Туреччина купують 80% експорту. Економіка стійка, але перегріта: рецесія очікується у 2025–2026 роках.


Хто допомагає росії витримувати санкції та отримувати боєприпаси

Ключові союзники — вісь Китай, Іран, Північна Корея. Китай забезпечує $244,8 млрд торгівлі (2024), зокрема мікроелектронікою для зброї; він — головний покупець нафти й постачальник компонентів.

Іран постачає дрони «Шахед» (2700 на місяць) і балістичні ракети; угода про партнерство від січня 2025 року підсилює військово-технічну співпрацю.

Північна Корея — основне джерело артилерії (40% потреб росії, 2 млн снарядів 122 мм у 2024–2025), плюс 6000 інженерів і солдатів у Курську; в обмін — ракетні й супутникові технології.

Ці поставки дозволяють росії ігнорувати дефіцит, але роблять її залежною від тіньової логістики через треті країни (ОАЕ, Казахстан).


Позиція США та прогноз щодо втручання

З приходом Трампа у січні 2025 року політика США змістилася до «світового посередника». Трамп звинувачує Зеленського у війні, вимагає виборів в Україні після перемир’я. Раніше він обіцяв завершити конфлікт за 24 години, пропонуючи «заморозку» по поточних лініях, нейтралітет Києва та відмову від НАТО на 20 років.

Допомога скоротилася: з €50 млрд у 2024 році до €35 млрд у 2025, з акцентом на переговори (саміт на Алясці з путіним).

Аналітики попереджають: якщо фронт впаде (наприклад, падіння Покровська), США навряд чи втрутяться безпосередньо — Трамп бачить у цьому «європейську проблему».

Замість військ можливі вторинні санкції проти Китаю, Індії, але з ризиком глобальної енергетичної кризи. 30% американців вважають допомогу Україні надмірною.

Прогноз: дипломатія Трампа може призвести до «брудного миру» наприкінці 2025 року, без прямого втручання.


Перспективи введення військ західних країн

Європа обговорює «сили гарантії» після перемир’я: Франція, Британія, Естонія готові відправити війська (мінімум по 10 000 від кожної великої країни). НАТО створило JATEC для координації, але путін назвав будь-які війська «легітимними цілями».

Перспективи низькі: без США (Трамп проти) це ризик ескалації; росія вимагає вето на такі сили. Ймовірність розміщення західних сил — 20–30% до 2026 року і лише в демілітаризованій зоні.


Чи можуть Європа та Україна розраховувати на Трампа?

Ні, повною мірою. Трамп зосереджується на угоді з путіним, жертвуючи українськими територіями (Донбас — росії, нейтралітет).

Зеленський намагається домовитися, але Трамп вимагає поступок (вибори, відмова від НАТО). Європа (ЄС — €40 млрд у 2024 році) може компенсувати частину допомоги, але без США вона скоротиться.

Коментатори впевнені: розрахунок на Трампа — ілюзія; Києву потрібні альтернативні гарантії.


Прогноз: завершення війни чи чиясь поразка?

За сценаріями GLOBSEC та IMF, війна затягнеться до кінця 2025–2026 років як «війна на виснаження» (ймовірність 31%). росія швидко не вичерпається завдяки союзникам, але її економіка може обвалитися у 2026 році (рецесія, демографія).

Україна вистоїть за умови зростання допомоги (€40 млрд на рік від НАТО), але ризикує втратити Донбас без наступальних дій.

Можливі варіанти:

Завершення війни можливе під тиском Трампа, але на шкоду Україні. росія намагатиметься досягти максимально можливого перед реальною мирною угодою.

Для Києва ключем залишаються європейська солідарність і внутрішні реформи. Надії на США зменшуються з кожним днем.


Читайте також
Епоха середніх держав
Світ
Умиротворення путіна не працює, - експосол США в росії Макфол
Війна
WSJ: путін робить ставку на виснаження ЗСУ, а не на швидку економічну кризу рф
Війна
ШОС: Демонстрація сили та ослаблення Заходу
Позиція
Сім’я Трампа заробила $5 мільярдів після запуску криптовалюти
Політика
Велика війна на порозі?
Війна