Якщо вже суспільством крокує привид наївної сліпоти та бажання наглухо заперечити реальність, зупинити його складно. Навіть занадто складно.
Складно пояснити, що кремлівському хуйлові нема сенсу зупинятися, він покладе скільки завгодно ресурсу і не заспокоїться поки принаймні не забере все те, що вніс у їхню конституцію. І це тільки на проміжному етапі.
Складно пояснити, що у сьогоднішньому світі все більш зрозуміло, що заховатися буде ніде. От, скажімо, у Німеччині вже набирає силу партія, яка зібралася видворити наших біженців, бо нібито — «набридли».
Дедалі більше у самозваному «цивілізованому» світі загалом постає купа новітніх фанатів відверто (про)фашистського режиму, який уже вчинив проти нас майже всі можливі злочини... І його жага крові тільки збільшується.
Складно пояснити, що сьогоднішня дуже сита війна. Вона їх наче б то не обходить, але при цьому має два основні фактори позірної ситості для них:
Сьогодні наша поразка можлива саме завдяки тилу, значна частина якого, готова програти навіть не вступивши у бій. Не бажаючи чути, що чим менше на фронті солдатів, тим більші втрати, що ворог не зупиниться, вже дуже давно він довів усі свої наміри.