Провладна фракція вважає, що збір ДНК-аналізу допоможе правоохоронцям.
«Слуги народу» Олександр Бакумов, Денис Монастирський, Сергій Мінько, В'ячеслав Медяник та Максим Павлюк внесли до парламенту проєкт Закону №4265 «Про державну реєстрацію геномної інформації людини».
Що пропонують автори?
Депутати в пояснювальній записці пишуть, що отримання ДНК-аналізу матиме велике значення для розслідування вчинених злочинів.
Однак не все так однозначно.
Автори пишуть, що державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою:
1) профілактики кримінальних правопорушень;
2) установлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення;
3) розшуку осіб, зниклих безвісти;
4) ідентифікації невпізнаних тіл (останків);
5) ідентифікації особи людини, яка за станом свого здоров’я чи за віком не може повідомити відомості про себе.
В Україні проводяться обов’язкова та добровільна державна реєстрація геномної інформації (отут виникає запитання, чи змусять усіх громадян примусово здавати ДНК, що є на думку експертів, відвертим порушенням конституційних прав).
База даних є державною власністю, держателем якої є Міністерство внутрішніх справ України.
Обов’язковій державній реєстрації геномної інформації підлягає інформація:
1) осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;
2) невпізнаних трупів людей та їх останків, відомості про виявлення яких унесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування;
3) осіб, зниклих безвісти.
Також Міністерство оборони України збирає геномний матеріал осіб, які вступають на військову службу.
Добровільна державна реєстрація геномної інформації проводиться на підставі письмової заяви особи про відбір у неї біологічного матеріалу.
Право на використання геномної інформації мають:
1) керівники прокуратур та органів досудового розслідування;
2) прокурори;
3) слідчі;
4) дізнавачі;
5) уповноважені особи оперативних підрозділів;
6) уповноважені особи Національного центрального бюро Інтерполу в Україні відповідно до законодавства тощо (виникає питання, чи не буде зловживань з боку чиновників через це).
Геномна інформація зберігається в Базі даних протягом 75 років.
Вилучення та знищення геномної інформації з Бази даних, отриманої в результаті проведення обов’язкової державної реєстрації геномної інформації, здійснюються на підставі виправдувального вироку суду.
Вилучення та знищення геномної інформації, отриманої в результаті проведення добровільної державної реєстрації геномної інформації, здійснюються на підставі письмової заяви фізичної особи або її законного представника.
Експерти, як вже зазначалося вище, вказують на ряд прогалин у проєкті.
На їхню думку, існує ризик маніпуляції інформацією з метою отримання геномної інформації, а також наявні механізми примусу (надалі, наприклад, можна прописати, що прийом на роботу неможливий без здачі такої інформації).
А це вже буде виявом диктатури.