2019 року у нас сформувалася найменш прозора і найбільш корумпована влада за весь період відновленої незалежності. Київ став Кабулом Європи.
Коли хтось каже, що цивілізований Захід уже точно не кине Україну напризволяще, бо вклав у нас мільярди доларів та євро, десь у горах афґанських голосно сміються таліби... Історія афґанських демократів має стати уроком для українських західників.
20 років у цій середньоазійській країні під орудою цивілізованої спільноти та міжнародних фінансів будували демократію (буквально на піску). Вгепали мільярди золотовалютних резервів, навезли арсенали зброї, вишколили демократичну армію і поліцію.
Однак потім — махнули на все рукою, помахали на прощання веселковим прапором і сказали: «Годі нам, робіть і ви тут самі, що хочете, хоч показіться, це ж ваша домівка». І прийшов дикий талібан — дунув, плюнув — і не стало хирлявої демократії.
А все чому? — Ну, бо таліби мали ідею, були носіями жорстокого, але порядку і не були обмежені ніякими «стандартами», а інфантильні демократи звикли покладатися у всьому на білих сагібів.
Звикли діяти у тепличних умовах, як в інкубаторі. Тому й не спромоглися запропонувати ширнармасам нічого, крім балагану, у який неодмінно перетворюються «демократичні стандарти» у країнах із перехідним типом суспільно-економічної структури.
І маючи величезну збройну перевагу, сили демократії капітулювали протягом кількох тижнів. Хтось утік, когось на шасі намотало, а більшість була просто знищена релігійними фанатиками, бо афґанці належать до того типу суспільств, які розуміють тільки мову сили.
Це — данність, з якою смертельно небезпечно не рахуватися, коли сила, що підпирала вас своїми багнетами, з якихось причин перестала вас підпирати. І, якщо ви не хочете тікати з власної країни в одних капцях чи висіти на стовпі, не варто буквально сприймати і брати на віру все, що кажуть вам добрі дядечки Семи із вашинґтонських і тітоньки Урсули із брюссельських обкомів.
Українському суспільству демократія до того ж самого місця, що й афґанському. А тому, щоби не бути забуленими етнічними організованими злочинними угрупованнями, на чиї антидемократичні витівки суворі цербери демократії й прав людини дивляться крізь пальці, треба формувати симетричні організації: