Микола Чаус - Святий Ґрааль
Оскільки доблесне НАБУ, нарешті, заволоділо тілом колишнього судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса й, напевно, буде проводити з цього приводу брифінги та пресконференції, прошу домашніх журналістів Ситника (бо таких як я на пресконференції в НАБУ не пускають) поставити Артему Сергійовичу наступні запитання:
1. Хто саме передавав хабар судді Чаусу й що в наступному сталось з цією людиною?
2. Де хабародавець взяв 150 тис. доларів США для передачі Чаусу?
3. За що саме хабародавець передав гроші Чаусу й чи було виконано його прохання?
4. Яким чином у НАБУ узнали, що Чаус братиме гроші, і зареєстрували відповідне кримінальне провадження за 6 місяців (!) до передачі хабаря.
5. Чи не здивувало керівника операції по викриттю Чауса Андрія Калужинського, що розмір хабаря в 15-20 разів перевищував суми, які зазвичай обертаються на ринку замовних судових рішень? Чи відомі Калужинському інші приклади, щоби суддя районного суду вимагав 150 тис. доларів за винесення рішення?
6. Чому НАБУ всіляко перешкоджало оскарженню прокуратурою судового рішення, за яке Чаус взяв гроші, і навіть вилучило судову справу, щоби прокурор не міг подати апеляційну скаргу? – Якщо це рішення було незаконним, то НАБУ, навпаки, мало домагатись його скасування.
7. Чому детективи НАБУ не затримали Чауса в момент передачі грошей, якщо впродовж 6 місяців вони контролювали кожний його крок?
8. Яким чином керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Калужинський може пояснити, що Чаус, отримавши хабар, замість того, щоби понести гроші додому чи заховати їх в місці, недоступному для сторонніх осіб, закопав гроші прямо на вулиці, біля проїжджої частини, де їх і знайшли детективи НАБУ?
9. Чи збирається Калужинський повертати Геннадію Корбану 150 тис. доларів, які були викопані детективами НАБУ на вулиці біля проїжджої частини й оголошені хабарем, який, начебто, вимагав Чаус?
10. Чому НАБУ впродовж трьох років, до 10 липня 2019 року, відмовлялось реєструвати кримінальне провадження за фактом втечі Чауса за кордон?
11. Що саме обговорювали директор НАБУ Артем Ситник і народний депутат України VIII скликання Олександра Грановський під час неодноразових зустрічей у внутрішньому дворику НАБУ? Які ще справи, окрім «справи Чауса», Ситник продав Грановському?
Домашній арешт екссудді Миколи Чауса, призначений чесним, непідкупним, неупередженим і ні від кого незалежним Вищим антикорупційним судом України означає, що високі ворогуючі сторони в особі Ситника, Грановського та Бурби з одного боку й глави держави Андрія Єрмака – з іншого уклали акт про ненапад. Саме тому, до речі, захист клопотався про обрання запобіжного заходу в закритому режимі, мотивуючи це інтересами українських спецслужб (я не пригадую іншого випадку, коли б адвокат прохав провести закрите засідання, пояснюючи це тим, що суспільство не повинно знати подробиць того, як його підзахисного викрали та катували представники влади).
Домашній арешт Чауса означає, що екссуддя в інтересах НАБУ не буде публічно розповідати про свої відносини з Грановським та повідомляти про те, як Бурба, який є найближчим бізнес-партнером Ситника, вивіз його з України до Молдови у 2016 році. Водночас Чаус в інтересах Офісу Президента не розповідатиме про те, як співробітники ГУР МО, діючи під керівництвом голови СЗР Валерія Кондратюка згідно з планом, затвердженим Одним з Найвеличніших Лідерів Світу, викрали його 3 квітня 2021 року в Молдові та незаконно утримували впродовж 4 місяців на базах ГУР МО.
Єдиний, хто залишився в дурнях – це Геннадій Корбан, який свого часу профінансував хабар для передачі Чаусу та оплатив НАБУ переслідування судді, який незаконно, за вказівкою Грановського, відправив його за ґрати. Бо Ситник ще наприкінці 2017 року продав Грановському «справу Чауса», але так і не повернув Корбану отримані гроші.