Чи лікується топ-корупція перестановкою ліжок у МСЕК?
Справа МСЕК і хмельницьких прокурорів – верхівка айсбергу. Це визнав навіть президент, який заявив, що «інвалідність» купували не лише прокурори, а й митники, податківці та працівники Пенсійного фонду. І це визнання щиро дивує, бо викликає просте питання: а що робила влада ці п’ять років у президентсько-парламентській республіці, в якій де-факто влада президента, а точніше – Офісу президента, трохи більш ніж абсолютна?
Втім, ми всі розуміємо, що робила влада – брала участь. А у випадках, коли умовний Бутусов ловив цю владну ящірку за хвіст, то вона цей хвіст успішно відкидала. І тоді з пароходу корупційної української сучасності скидалися усілякі розенблати, семенченкита інші костіни. Скидалися гучно, проте без жодних наслідків, і потім знову підтягувалися назад до системи. Це ж було вже, як казав живий класик. Зараз теж ліквідують МСЕК, придумають іншу абревіатуру, перехрестять порося у карася і побіжать далі.
Випадок на Хмельниччині показав тотальну корумпованість органів прокуратури. Не тільки Хмельниччини. В органах прокуратури, за підрахунками Української правди, втричі більше осіб з інвалідністю, ніж у середньому серед населення, а серед начальників – 38%.
А між тим у нас вже 10 років йде реформа прокуратури.
Виникає наступне питання: на що пішли гроші для «реформи» і навіщо вона проводилася, якщо з часів Пшонки нічого не змінилося? Чим Пшонка відрізняється від звільненого заступника Костіна Вербицького, який купує елітну нерухомість у Конча-Заспі? Масштабами? Так ми не все бачили. Або чим Пшонка відрізняється від екс-прокурора Києва, голови Одеської ОВА Кіпера, довірені особи якого викуповують мільярдний підсанкційний бізнес у зрадника? Це ж було вже, повторюсь.
Декілька слів про іншого голову ОВА – президента Львівщини Максима Козицького та його відносини із прокуратурою. Свідомо називаю його президентом Львівщині, бо у цьому регіоні його влада значить у рази більше, ніж влада Зеленського. Бо африканські царьки нервово курять і мріють про майстер-клас з державного управління від Максима Зиновійовича та його батька. Якщо не брати до уваги традиційні владні теми по митниці та трафіку ухилянтів, то у найбільш прибуткових галузях енергетики та видобутку нафти та газу домінує родина діючого голови ОВА.
З огляду на це наступне питання: чим ми відрізняємося від африканських диктатур чи «бананових республік» Латинської Америки, де одні й ті самі клани контролюють владу та ключовий національний бізнес?
Нафтогазові компанії Козицьких отримали на державних нафтогазових тендерах понад 7,5 млрд грн. Найбільше — ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» – 7 млрд грн. А також ТОВ «Сервісна компанія «Горизонти» – понад 171 млн грн, ТОВ «Георозвідка» – понад 100 млн грн, ТОВ «Нордік-Буд» – майже 30 млн грн. та ТОВ «Західнадрасервіс» – 4,2 млн грн.
А особливої гостроти це питання набуває з огляду на те, що головним партнером Козицьких у нафтогазовому бізнесі виступає посіпака Газпрому Карел Комарек, який на кредити російських державних банків став тіньовим господарем Чехії, на кшталт того, як Іванішвілі у Грузії. Відкрито діючи проти економічних інтересів України, Комарек із газовими чекістами побудував ПХГ у Чехії, отримав від них подарунок – нафтовий термінал «Самара». У 2018 році СБУ та Держфінмоніторинг вимагали від Держгеонадр не допускати українські компанії Комарека до тендерів через те, що цей термінал та інші його російські активи забезпечували паливом «ЛДНР».
Отже ще раз картина, яку ми бачимо. Компанії очільника регіону домінують у державних тендерах на мільярди, а головним партнером родини виступає такий собі чеській Іванішвілі.
Виникає чергове питання: а де тут СБУ зі справами про держзраду і ініціюванням санкцій РНБО проти проросійського чеха, НАЗК з висновками про конфлікт інтересів, НАБУ зі справами про мільярдну корупцію, прокуратура, яка ці справи ініціює і звинувачує корумпанта? І де антикорупційні активісти?
Відповідь на це питання теж закільцьоване. Річ у тім, що компанія Фінпорт Текнолоджіс Інк., яка належить батькові голови Львівської ОВА Максима Козицького Зиновію Козицькому фактичного монополізувала обслуговування сайтів Офісу генпрокурора, обласних прокуратур та НАЗК.
Починаючи з 2019 року, Фінпорт Текнолоджіс Інк. майже щорічно вигравала тендери на створення, а згодом – на підтримку та розширення веб-порталу для генпрокуратури та обласних прокуратур. А у випадку з НАЗК – посунула державне підприємство, яке до цього займалося програмно-технічним супроводженням Єдиного державного реєстру декларацій – «УКРАЇНСЬКІ СПЕЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ». Переважна більшість торгів відбувалася на неконкурентній основі або ж компанія була єдиним учасником тендеру. Вартість послуг щорічно зростала на 20-30%. Пікантна деталь, яка характеризує підхід «державників»: на кінець 2023 року на балансі Фінпорту числилось основних засобів на суму 45 тис. грн, що є еквівалентом двох дешевих ноутбуків. При цьому загалом на держтендерах Фінпорт отримав понад 61 млн грн.
Звісно, ні. Ба більше. Чомусь так сталося, що справи проти компаній Козицьких, де органи прокуратури здійснюють процесуальний нагляд, чомусь розвалюються. Зокрема, йдеться про такі справи:
Ви запитаєте, а чому ж діяльність Козицьких нецікава професійним антикорупційним активістам? Відповідь на це може дати, наприклад, кримінальне провадження №42016000000000688, яке розслідувала Генеральна прокуратура. Там йшлося про 4,4 мільйона доларів, які у 2014–2016 рр. уряд США виділив на реформу кримінальної юстиції в Україні, з яких 2 мільйони кудись поділися, причому одним з реципієнтів був Центр протидії корупції, а одним з підрядників – так, Фінпорт Текнолоджіс Інк, через рахунки якої і виводилася частина коштів. Після втручання Надзвичайного і Повноважного Посла США в Україні Марі Йованович Генпрокуратура закрила справу.
Однак ми у Громадській спілці «Останній бастіон» сповідуємо дещо інші принципи. Тому подали заяву про кримінальний злочин і отримали рішення суду, який зобов’язав ДБР відкрити кримінальне провадження щодо можливого вчинення власником ПРАТ «Фінпорт текнолоджіс інк.» Зиновієм Козицьким, головою Львівської ОВА Максимом Козицьким, а також невстановленими посадовими особами органів прокуратури та НАЗК злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України:
В ухвалі суду підтверджено, що зі змісту доданої до скарги заяви про злочин убачається, що вона містить достатньо відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.