Той, хто любить слово «демократія», але ніколи не читав Алексіса де Токвіля, ніколи не зрозуміє, що це таке.
Токвіль чітко пояснює, як демократія веде до деспотії, і на що треба звернути увагу, аби в подальшому цьому протистояти.
Тезово:
«Ми всі хочемо віддати правління собою комусь іншому, так як у нас є купа нагальних справ: мені потрібно займатися дітьми, мені потрібно йти на роботу, у мене проблеми з дружиною або з чоловіком та ін. Нехай займуться інші хлопці. І взагалі, чесно кажучи, по неділях хочеться займатися барбекю, а не політикою».
Рetits et vulgaires plaisirs (маленькими вульгарними задоволеннями).
Аргумент Токвіля:
«Якщо ви так себе ведете, то в якийсь момент ви перетворюєтеся якщо не на худобу, то принаймні на добре доглянуту корову, якій дають можливість жувати траву чи барбекю, запиваючи його пивом. Але при цьому у вас відбирають ті якості життя, які і роблять людину людиною».
Не впевнений, що така аристократична позиція Токвіля зрозуміла багатьом.
Але, принаймні, це один з класичних аргументів, чому потрібно приймати участь у політичному житті.