Вчорашня трагедія, на мій погляд, повністю на руках професійних громадських активістів та бідось.
Щодо вчорашніх подій у Шевченківському суді міста Києва та намагань деяких ЗМІ й професійних громадських активістів перекласти цю трагедію на суд, який ніби зволікав з розглядом справи.
Звичайно, для пересічного громадянина дуже дивно виглядає, як особу можуть тримати 8 років під вартою і чому так довго тягнеться справа.
Активістів можна зрозуміти, як і ЗМІ, які не розбираються у ситуації. Для активістів це чергові великі кошти на "реформи", а для ЗМІ черговий інфоповід. Хоча для активістів це і питання їх подальшого існування бо завдяки їм особа 8 років без вироку, сім'ї 4 загиблих нацгвардійців не можуть отримати справедливість, як і сім'ї ще 148 осіб, а активісти за це просто живуть і постійно шукають привід заробляти на горі інших кошти.
Щойно Шевченківський районний суд Києва розмістив досить докладний опис ситуації:
Хронологія подій розгляду кримінального провадження за обвинуваченням Гуменюка І.В. та Крайняка С.В.
Про надзвичайну подію, яка сталась 05 липня 2023 року у Шевченківському районному суді міста Києва та щодо тривалості судового розгляду.
Кому цікаво дізнатись деталі, може спокійно все прочитати.Найбільш яскраві моменти, яки призвели до тривалого розгляду справи я зазначу нижче:
До речі один з цих професійних громадських активістів на хвилі справ майдану отримав собі тепле місце у Вищій раді правосуддя з 200 000 зарплати на місяць. При цьому самі справи майдану він не довів до логічного завершення і кинув. Бо є велика ймовірність, що вийдуть самі на себе. Гроші для таких не пахнуть.
Інші активісти з цієї ж команди "справи Майдану" зараз рвуться знову оцінювати суддів та приводити до судової системи таких як Князєв.
Важко повірити, що вони не в долі.
Для таких людей чим гірше, тим краще. Ця трагедія в чергове продемонструвала, що прийшов час очищати Україну від цих осіб. До реформ, які вони вихвалювали та приймали безпосередню участь, такого не було і навіть було важко увити, що так може бути.
Вчорашня трагедія, на мій погляд, повністю на руках професійних громадських активістів та бідось.
Вірю у ЗСУ, незалежний суд України та перемогу