Шестикутний символ як і свастя входить до переліку прадавніх зображень, вигаданих людством. А відтак не належить жодній нації.
У цьому переконаний професор історії в Університет Турó у Брукліні (штат Нью-Йорк) доктор філософії пан Генрі Абрамсон. Він — досвідчений етнограф, релігієзнавець і археолог, який спеціалізується на деконструкції сіоністських псевдоюдейських міфів.
Найбільшою таємницею, а отже і найменш правдивою, за його словами, є історія Хазарського каґанату, який нібито був «єврейською державою» і насаджував авраамічне вчення підкореним народам. Але це відверта брехня, якою вміло користуються як адепти світового панування сіонізму, так і їхні критики.
«Ось, перед нами 6-конечна зірка, як зустрічають у багатьох могильниках хазарської доби від Дніпра до Уралу та від Ками до Кавказу. Хто може сказати, що (О боже!) це — «Моґен Давиде», щит Давида, проте це не так. Насправді всупереч загально прийнятому у XX столітті погляду, хоча я б сказав насадженому, зірка Давида ніколи не була єврейським символом.
Її привласнили прибічники теоретика сіонізму Бін'яміна Зеєва [він же Теодор Ґерцль — прим. ред.] у другій половині XIX століття. Євреї ніколи до того не асоціювали 6-кінцеву зірку ні з юдаїзмом, ні тим паче зі своєю боротьбою за власну державність на Святій Землі. Це символ тюрків які створили Хазарський каґанат, прийшовши з азійських степів.
До них він був широко поширений серед кочовиків Персії, теперішньої Монґолії та північної Індії. Натомість виключно юдейськими символами є: семисвічник [Менора — прим. ред.] та рука Когана. Тож, на мій погляд, це не просто випадковість, а навмисне допущена помилка, фактично крадіжка чужого символу сіоністами», — зазначає науковець.