За висиханням великої, замкненої пустельними землями Казахстану й Узбекистану водойми стоїть Кремль. Це була свідома політика окупантів.
Про це із прикордонного аулу Кантюбек сповістило провідне турецьке видання Anadolu Ajansı, передає медіаагенція «Останній Бастіон». Винищення солоного Аральського моря, яке більшість науковців світу вважають озером, — найбільша екологічна катастрофа XX століття.
Станом на 2020-ті роки ледь не всі країни Середньої Азії зіткнулися із великою нестачею не тільки прісної води, а й придатних для сільського господарства земель. У середині минулого століття роках совєцький режим запровадив екстенсивне використання Аралу для бавовняної промисловості, занапастивши природу.
Внаслідок збільшення зрошуваних угідь із 4,5 до 7 млн га, а води рік Сейхун та Джейхун, що живили колишнє море, вичерпалися. Єдиним джерелом живильної рідини лишається мілка Амудар'я, котра неспроможна самостійно напувати Арал і підтримувати хитку екосистему.
Узбецькі природоохоронці в усіх бідах звинувачують совєцький режим, адже море втратило всю рибу, значну кількість із-понад 300 видів рослин опинилося під загрозою зникнення, а 319 видів птахів та майже половина із 70 видів тварин мігрували назавжди. Звісно, що теперішня Москва не сплатить жодної компенсації.
«В озері, де в 1960 році було щонайменше 34 види червонокнижних риб і щорічно виловлювалося у середньому 60 000 т біоресурсів, у результаті 10-кратного збільшення солоності води тепер не плодиться нічого живого. Фактично, ми маємо власне Мертве море також розділене державним кордоном.
Рибоконсервні заводи у Мойнаку закриті й перетворилися на руїни, а рибальські судна перетворили старий берег на звалище корабельного брухту. Лише верблюди, які кочують пустелею, що утворилася на місцях, де вода відступила, — єдиний представник фауни, де колись пінилися хвилі Аралу», — невтішно змальовує пейзаж співробітник Головного управління лісового господарства Міністерства екології Узбекистану Зафар Єсанкулов.
Натомість медіаагенція «Останній Бастіон» закликає своїх читачів пам'ятати, що китайські комуністи спромоглися перетворити монґольську пустелю на сонячну електростанцію. Пекіну важливо створювати інфраструктуру навіть у безплідних і безлюдних угіддях.