Його підозрюють у причетності до розкрадань в Енергоатомі. Чернишов свою вину заперечує.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглядає запобіжний захід для ексміністра національної єдності Олексія Чернишова.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного із зали суду.
Суд продовжив розглядати запобіжний захід для ексміністра національної єдності Олексія Чернишова.
Олексій Чернишов продовжує заперечувати свою причетність до справи з розкрадання Енергоатому. Він вважає, що підозра НАБУ грунтується на розмовах інших осіб, а не на матеріалах, які б доводили його причетність до розкрадань та легалізації коштів з Енергоатому.
14 листопада НАБУ та САП вручили колишньому віцепрем’єр-міністру України Олексію Чернишову клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час засідання суду Олексій Чернишов заперечив свою причетність до справи про розкрадання в «Енергоатомі». Він заявив, що нічого не знає про псевдонім «Че Гевара», яким нібито називали його інші фігуранти справи.
«Я ніякого відношення до цієї організації не мав і не маю», — сказав Олексій Чернишов.
Чернишов допустив, що голос на опублікованих записах НАБУ схожий на його, та вважає, що необхідні «матеріальні докази» у справі. «Давайте базувати наші висновки на фактах. Я не проти, щоб НАБУ та САП проводили це розслідування», — заявив ексміністр.
Він відмовився відповідати на запитання журналістів про те, чи знайомий із бізнесменом Тимуром Міндічем. НАБУ підозрює Міндіча в організації схеми з розкрадань в «Енергоатомі». Чернишов також повідомив, що нібито незнайомий з іншими фігурантами справи, тому «не може бути у злочинній схемі».
Також Чернишов прокоментував свою причетність до будівельного проєкту в Козині, який зараз очолює його партнерка по бізнесу Лілія Лисенко. Він заявив, що до держслужби займався бізнесом, а всі його статки відображені в деклараціях.
Прокурор у справі заявив, що Олексій Чернишов допоміг легалізувати понад 1 млн 227 тис. доларів та понад 36 тис. євро у справі розкрадань в «Енергоатомі». За його словами, Чернишов брав участь у схемі щонайменше з 11 лютого по 9 травня 2025 року, внаслідок чого набув 55 млн грн.
Також прокурор заявив, що одним з учасників схеми під псевдонімом «Професор» була дружина Чернишова — Світлана.
Прокурор просить взяти Чернишова під варту, вказуючи на ризики переховування, адже він понад 50 разів виїжджав за кордон і має значний майновий стан. Слідство встановило, що він видалив дані з телефону, аби приховати факт отримання грошей, а також може впливати на свідків. Існує ймовірність вчинення інших кримінальних правопорушень.
Адвокат Чернишова клопотав про відкладення розгляду запобіжного заходу та дослідження телефону підзахисного. Він вважає, що у телефоні є інформація, яка спростовує матеріали справи, особливо щодо зустрічей Чернишова з фігурантами схеми.
Адвокат також заявив, що ризики, озвучені прокурором, є необґрунтованими. Він наголосив, що майно та рахунки родини Чернишова арештовані, а під час обшуку вилучили лише 10 тис. доларів. Також, за його словами, не доведено, що Чернишов і «Че Гевара» — одна особа.
НАБУ та САП розслідують не лише причетність Чернишова до справи з розкрадань в «Енергоатомі». Раніше йому повідомили підозру у зловживанні службовим становищем та участі у корупційній схемі в будівництві.
13 червня НАБУ і САП повідомили, що викрили масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері за участю топпосадовців держави. Про підозру у зловживанні службовим становищем, одержанні та наданні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, зокрема, повідомили колишньому держсекретарю Мінрегіону, чинному члену правління НАК «Нафтогаз України», а також ексраднику міністра.
Медіа повідомляли, що йдеться про людей, повʼязаних із міністром Чернишовим.
«НАБУ та САП затримали двох соратників віцепрем’єра Чернишова — Максима Горбатюка та Василя Володіна. Обидва працювали з Чернишовим у міністерстві, а потім у “Нафтогазі”, коли компанію очолив Чернишов. За інформацією джерел у правоохоронних органах, Горбатюка було затримано при спробі виїзду з країни», — писав журналіст-розслідувач УП Михайло Ткач.
У відомстві зазначили, що на той момент очільник Міністерства національної єдності перебував у плановому відрядженні у країнах ЄС.
22 червня Чернишов заявив, що повернувся в Україну та з початку наступного тижня продовжить працювати в уряді.
23 червня він повідомив у Facebook, що прибув до НАБУ для надання пояснень.
Того ж дня НАБУ та САП повідомили йому про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Злочини інкримінують за період 2020–2022 років, коли він був головою Мінрегіону. Після цього його призначили керувати «Нафтогазом України», а наприкінці 2024 року він очолив Міністерство національної єдності — новостворений орган, основним завданням якого є повернення українських біженців додому.
27 червня під час обрання запобіжного заходу Чернишов заявив, що не збирається подавати у відставку, оскільки «має багато роботи», а міністерство має важливі досягнення, зокрема закон про множинне громадянство.
Того ж дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави у 120 млн грн і поклав низку обов’язків до 27 серпня:
прибувати за кожною вимогою до детектива чи суду;
повідомляти про зміну місця проживання чи роботи;
не відлучатися з України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
утриматися від спілкування з іншими підозрюваними чи свідками.
У разі порушення цих вимог застава перейде в дохід держави. Тоді суд може обрати більшу заставу чи інший запобіжний захід.
2 липня ВАКС відмовився відстороняти Чернишова від посади.
Того ж дня за нього внесли заставу у повному обсязі — 120 млн грн. Її платниками стали: дружина Світлана, маркетингова директорка групи компаній DIM Дарія Бедя та ТОВ «Форавто Тор».
10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулося понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного «Енергоатому» у вигляді «відкатів», які сплачували контрагенти компанії, нав’язані учасниками схеми.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами та стверджує, що до схеми увійшли: «Рокет» (колишній радник ексміністра енергетики Германа Галущенка), «Тенор» (виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому»), а також відомий бізнесмен і ще четверо осіб. За даними слідства, загалом їм вдалося «відмити» 100 млн доларів.
В «Енергоатомі» заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають усі необхідні матеріали.
В Офісі президента наголосили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський заявив про потребу «результативних дій» і невідворотності відповідальності.
«Українська правда» повідомила, що 10 листопада НАБУ провело обшуки у бізнесмена та співвласника «Кварталу 95» Тимура Міндіча, який за кілька годин до того залишив Україну. У ДПСУ заявили, що не мають доступу до інформації про його виїзд.
Видання також писало, що перший заступник голови САП Андрій Синюк міг контактувати з Міндічем, але посадовець це заперечив. Після цього керівник САП Олександр Клименко створив комісію для перевірки можливого витоку даних.
11 листопада наглядова рада «Енергоатому» заявила, що з максимальною серйозністю ставиться до звинувачень у корупції, та скликає спеціальне засідання для оцінки ситуації й ухвалення подальших рішень. В «Енергоатомі» також підкреслили, що скандал не вплинув на виробничі плани та безпеку АЕС.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, у справі фігурують щонайменше четверо міністрів різних українських урядів.
11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка проведено слідчі дії у справі корупції в «Енергоатомі». Відомство заявило, що міністр співпрацює зі слідством і утримується від коментарів до завершення розслідування.
11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод «плівок НАБУ», де розповіли, як учасники злочинної організації передавали гроші колишньому віцепрем’єру — міністру національної єдності Олексію Чернишову, якого всередині групи називали «Че Гевара». Того ж дня йому повідомили про підозру.
Ексміністр економіки України у 2019–2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив про вихід із Наглядової ради «Енергоатому». Згодом прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність компанії, першим кроком став розпуск Наглядової ради.
11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор заявив, що Герман Галущенко, Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в «Енергоатомі», і щодо них також тривають розслідування.
12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 діб із заставою 12 млн грн, яку за неї вже внесли.
Приватній підприємиці Лесі Устименко обрали тримання під вартою на 60 діб з можливістю застави у 25 млн грн. Необхідну суму внесли, і вона вийшла із СІЗО.
Колишнього радника Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2025 року з заставою 126 млн грн. На «плівках НАБУ» він фігурує як «Рокет».
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 млн грн. У справі він проходить як «Тенор».
Виконавчому директору з безпеки «Енергоатому» Ігорю Фурсенку обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 8 січня 2025 року з можливістю застави у 95 млн грн. На «плівках НАБУ» його позначено як «Рьошик».