Але розходяться в тому, чи будуть вони «прямими»
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати проведуть «прямі» переговори на високому рівні з Іраном на «дуже великій зустрічі» цього тижня, попередивши Тегеран, що він опиниться у «великій небезпеці», якщо переговори щодо його ядерної програми не увінчаються успіхом.
Міністр закордонних справ Ірану підтвердив, що зустріч має відбутися 12 квітня, але зазначив, що переговори будуть «непрямими».
Іран наполягав на непрямих переговорах, заявляючи, що не буде вести прямий діалог, поки триває кампанія Трампа щодо «максимального тиску» на Тегеран.
Пізніше Арагчі повідомив напівофіційному інформаційному агентству Ірану Tasnim, що на переговорах буде присутній представник США із питань Близького Сходу Стів Віткофф, але вони спілкуватимуться лише через посередника.
Він не сказав, хто представлятиме Сполучені Штати. Віткофф публічно не коментував, чи візьме він участь у переговорах.
Трамп після повернення до Білого дому відновив кампанію «максимального тиску» на економіку Ірану, яку він розпочав під час свого першого терміну, оскільки Вашингтон прагне змусити Тегеран вести переговори щодо його ядерної програми.
Тегеран стверджує, що його ядерний сектор призначений виключно для цивільних цілей, тоді як Сполучені Штати звинувачують Іран у спробі розробити ядерну зброю.
У 2018 році Трамп вивів Сполучені Штати з іранської ядерної угоди 2015 року, підписаної зі світовими державами, і відновив санкції, які були зняті в обмін на обмеження ядерної програми Тегерана.
Президент США погрожував завдати удару по Ірану, якщо той не досягне угоди з Вашингтоном. Тегеран відкинув ці погрози, назвавши їх «образою» миру й безпеки.
Наприкінці березня Іран офіційно відповів на лист, надісланий Трампом, у якому той пропонував прямі переговори для досягнення нової ядерної угоди.
Іран відмовився від прямих переговорів, поки триває кампанія «максимального тиску», але суперечливі зауваження Тегерана змусили деяких експертів припустити, що такі переговори можуть відновитися.
Громадське обурення в Ірані зростає в той час, як стан економіки країни погіршується під впливом руйнівних санкцій США, що чинить тиск на президента-реформатора Масуда Пезешкіана, який був обраний у 2024 році і це породило надії на покращення відносин із Заходом.