Created with Sketch.

Стамбульський план капітуляції України

08.10.2024, 16:16

Лавров вимагає від України «визнання територіальних реалій, закріплених у Конституції росії»

Росія вимагає від Києва виведення українських військових із чотирьох частково окупованих областей та відмови України від намірів вступити до НАТО, заявив міністр закордонних справ росії Сергєй Лавров в інтерв’ю, опублікованому 7 жовтня в американському виданні Newsweek.

Він називає основою для мирного врегулювання «Стамбульські угоди, парафовані 29 березня 2022 року російською та українською делегаціями».

«Вони передбачають відмову Києва від вступу в НАТО і містять гарантії безпеки для України з урахуванням реалій на місці на той момент», – твердить Лавров, але зауважує, що «за два роки ці реалії суттєво змінилися, в тому числі й у правовому плані».

«14 червня президент владімір путін назвав передумови врегулювання такими: повний вихід ЗСУ з «ДНР», «ЛНР» (російські назви на позначення Донеччини і Луганщини – ред.), Запорізької та Херсонської областей; визнання територіальних реалій, закріплених у Конституції росії; нейтральний, позаблоковий, без’ядерний статус України; її демілітаризація та денацифікація; забезпечення прав, свобод та інтересів російськомовних громадян і скасування всіх санкцій проти росії», – вказує російський міністр.

Київ, за словами Лаврова, відповів на цю заяву «збройним вторгненням у Курську область 6 серпня». «Його покровителі – США та інші країни НАТО – прагнуть завдати росії стратегічної поразки. За цих обставин у нас немає іншого виходу, як продовжувати спеціальну воєнну операцію до усунення загроз з боку України», – каже міністр закордонних справ росії.

Читайте також
Зеленський ротом Мандель просторікує про неможливість перемогти путіна
Політика
Полоненим терористам рф знову дозволили дзвінки додому
Політика
Зеленський, як тобі спиться?
Опінії
Навіщо модернізовані танки в бою, коли є люди...
Війна
Нестор Шуфрич буде брати участь в засіданні Ради з СІЗО
Політика
«Смарагдові» слуги риштують в Україні «квартальний» необільшовизм
Політика