Судді не хочуть толерувати розкрадання державних грошей чиновниками та водночас бути знаряддям чергової атаки на бізнес.
Як свідчать дані судового реєстру, змінилася вже друга колегія суддів Північного апеляційного господарського суду по №910/3268/22, в рамках якої розглядається позов Укренерго до банку «Альянс». Судді не хочуть толерувати розкрадання державних грошей чиновниками та водночас бути знаряддям чергової атаки на бізнес, у даному випадку – банківський.
Я вже писав про цю історію. Вона проста і показова. Отже, на початку повномасштабної війни енергетична компанія з орбіти Коломойського «Юнайтед Енерджі» припинила розраховуватися з національним оператором Укренерго за електроенергію.
«Як неочікувано для Ігоря Валерійовича, Коломойський і грабунок держави – це ж слова-антоніми, - мабуть, подумав голова Укренерго Кудрицький, – ніколи такого не було, і от – знову!».
Втім, правда у тому, що грабувати Укренерго можна лише за згоди його керівництва. Бо у системі енергоринку є цілком дієві запобіжники від таких от «коломойських».
А саме: як тільки контрагент припинив виконувати договірні зобов’язання, Укренерго, згідно з правилами, мало:
1. Застосувати процедуру примусового списання цільових коштів зі спеціальних рахунків «Юнайтед Енерджі», відкритих в Ощадбанку у сумі 1,3 мільярда гривень.
2. Застосувати до «Юнайтед Енерджі» статус «дефолтний» та припинити постачати боржнику електроенергію.
Але от диво дивне. Укренерго чомусь осліпло, оглухло, втратило свідомість і продовжувало обслуговувати Ігоря Валерійовича за державний кошт, незважаючи на те, що він не платив і не збирався. Натомість отримував електроенергію, продавав її та виводив гроші за кордон. Час ішов, Коломойський свій шмат отримав, росіян відігнали від Києва, і тоді Укренерго зрозуміло, що банкет має хтось оплачувати. Що робити? Оператор пішов до банку «Альянс», який був гарантом угоди, з «пропозицією»: мовляв, у нас є невеличка недостача, десь під 1,4 млрд грн, ви гаранти, платіть.
Треба пояснити, що наявність банка-гаранта – також стандартне правило енергоринку. Це, власне, третій запобіжник. Всі угоди на ринку мають супроводжуватися банківськими гарантіями. Тобто, на місці «Альянсу» міг бути будь-який інший банк, в тому числі державний.
У банку вимогам Укренерго дуже здивувалися. Бо, по-перше, заявлені вимоги були вже після закінчення терміну дії (Укренерго звернулося до банку 4 квітня 2022 року, тоді як термін дії гарантій сплив 31 березня того ж року). А по-друге, і це головне, в Альянсі поставили очевидне питання: чому банк має оплачувати змову Коломойського з оператором? Чому банк має сплачувати за чийсь злочин?
Адже банківські гарантії працюють лише у разі дотримання сторонами умов цих гарантій. І щодо подібних випадків є лист НБУ, який чітко це вказує. Третій запобіжник має працювати лише у разі, якщо були використані перші два. І це логічно. Бо якщо б банки оплачували кожен схематоз олігарха з державним органом, то, мабуть, в Україні вже давно не було би банківської системи.
Банк навів Укренерго дані двох перевірок ДАСУ та НКРЕКП, які прямо вказують на те, що Укренерго припустилося грубих порушень і не вжило необхідних заходів, аби захистити державу. Пізніше банк ініціював розслідування кримінального провадження, і Офіс Генерального прокурора визнав банк потерпілим. Це офіційні факти, а не вигадки та здогадки. У відповідь Укренерго подало на банк до суду, вимагаючи виплатити втрачені через оборудку компанії Коломойського кошти.
Далі на сцені з’явилося НАБУ, яке завело справу, підозрюючи змову окремих менеджерів Укренерго та «Юнайтед Енерджі».
І дива продовжилися. У липні 2022 року їде за кордон і не повертається начальник департаменту адміністратора розрахунків Укренерго Дмитро Кондрашов. Відрядження йому підписує директор з ринкових операцій Укренерго Микита Вишневський. А у лютому 2023 року, тобто, вже після відкриття справи НАБУ за кордон їде вже сам Микита Вишневський. І відрядження йому підписує ніхто інший, як голова Укренерго Кудрицький. Звісно, Вишневський не повертається. Обидва менеджера-втікача вели угоду з «Юнайтед Енерджі».
Настає січень 2024 року, і НАБУ виходить із заявами – спочатку про те, що оголосило підозри 4 особам: «організатору схеми, директору департаменту ПрАТ «НЕК «Укренерго», голові правління комерційного банку та директору приватної компанії». А потім – про оголошення в розшук організатора схеми Михайла Кіпермана, вже загаданого вище Кондрашова та голови правління банку Юлії Фролової.
І тут виникають величезні питання:
1. До чого тут взагалі банк? Адже висновки ДАСУ та НКРЕКП прямо вказують на порушення з боку саме Укренерго. Про правомірність дій банку та голови правління також прямо свідчать висновки НКРЕКП ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень», який встановив відсутність порушення гарантійних операцій з боку банку і голови правління. Погодьтесь, ігнорування слідством висновків одразу трьох державних установ виглядає дивним та упередженим.
2. Чому НАБУ дозволило втекти за кордон менеджерам Укренерго? Адже щонайменше Вишневський виїхав, коли справа вже була відкрита? Чому НАБУ не зробило нічого, аби встановити їхнє місцезнаходження та хоча б допитати, не кажучи вже про екстрадицію?
3. Чому НАБУ не допитало голову Укренерго пана Кудрицького і взагалі не розглядає його участі у справі? Це напрочуд дивна позиція слідства з огляду на тісне перетинання шляхів Кудрицького і Коломойського. Хто забув, нагадаю: Кудрицький – екстопменеджер підконтрольної у минулому Коломойському «Укртранснафти». А війна Коломойського з Укренерго закінчилася одразу після того, як державну компанію очолив Кудрицький. Ігнорування НАБУ очевидного конфлікту інтересів викликає певні підозри.
І ці підозри перетворюються на впевненість на тлі двох процесів, що відбуваються майже одночасно. НАБУ оголошує про завершення розслідування по справі (без допиту ключових фігурантів). І, за моїми даними, у матеріалах справи практично викреслюються головні учасники схеми: Укренерго и компанія Коломойського, і вся провина вішається на банк!
І паралельно НАБУ намагається втрутитися у згаданий позов Укренерго до банку і виступити третьою стороною на боці, увага, Укренерго. Співробітників якого НАБУ підозрює у злочині. Показово, що третьою стороною у позовах «Юнайтед Енерджі» до НКРЕКП та Укренерго, які компанія подала, щоб уникнути відповідальності, НАБУ чомусь виступати не намагається, і захистити державу від Коломойського – не хоче. Дуже красномовно, чи не так?
Намагання НАБУ влізти у господарчий процес виглядає нічим іншим, як зухвалою спробою неприкритого тиску на суддів. Резони НАБУ лежать на поверхні: якщо суд прийме рішення на користь банку, стане очевидним, що епізод справи, в якому бюро намагається за вуха притягнути відповідальність банку, є сфабрикованим. І навпаки, якщо НАБУ продавить вигідне для себе рішення, воно отримає змогу на нього посилатися.
Більшість оглядачів погоджуються з тим, що усі ці рухи НАБУ свідчать про намагання вивести з-під удару діюче керівництво Укренерго та повісити справу на ноунейма-менеджера і банк. Бо банк тут, він не втік, в нього є гроші, його можна покошмарити. Проблема, що покошмарити вийшло не тільки банк, але і весь ринок банківських гарантій.
І тому не дивно, що змінилася вже друга суддівська колегія по справі щодо позову Укренерго до банку. Призначено нову колегію у складі суддів Геннадія Коробенка, Кароліни Тарасенко, Алли Тищенко. Колегії змінюються, бо судді не поспішають вступати у зарубу з НАБУ та Укренерго, але і пішаками у брудній грі силовиків і корумпованих чиновників бути не хочуть.