«Її честь» поширює антисемітські висловлювання, публікує наклепи та брудну лайку (включно з нецензурною) на адресу військовослужбовців ЗСУ.
Тільки не смійтеся: суддя-антисемітка з Полтави Лариса Гольник, яка намагалася віджати гараж у своєї психічно хворої сусідки, подала документи для призначення членом Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради України.
Гольник відома не лише гаражною аферою. Вона ще й оголосила себе «громадською активісткою» та активно промишляє в соцмережах на теренах «чорного піару». Кажуть, бере за роботу недорого.
Зокрема, на своїй фейсбук-сторінці «її честь» поширює антисемітські висловлювання, публікує наклепи та брудну лайку (включно з нецензурною) на адресу військовослужбовців ЗСУ, оббріхує відому нідерландську правозахисницю Маріам Ламберт, яка займається порятунком українських дітей у зоні бойових дій, і закликає читати «дописи» колишніх громадян України, які з 2014 року живуть на тимчасово окупованій території й займаються антиукраїнською пропагандою — Гальської (працівниці російського видання «Комсомольская правда в Донецке», оспівує так звану «спеціальну військову операцію»), Замдиханова (російський пропагандист, занесений у базу «Миротворець»), Карачевцева (головний редактор газети «Донецкая республика», занесений у базу «Миротворець» як провокатор і пособник російських бойовиків).
Також дістається від судді Гольник і Верховній Раді України, за квотою якої вона збирається потрапити до ВРП. Ось що «її честь» писала на адресу Тимчасової слідчої комісії, яка посміла викликати на своє засідання «активіста» Жернакова (притягнутого до адміністративної відповідальності за ухилення від мобілізації), коли стало відомо, що Жернаков виплачує гроші членам Громадської ради доброчесності за «правильні» голосування під час призначення суддів на посади:
«Парламентська ТСК, створена для розслідування корупції в судовій та правоохоронній сферах, зосередила свої зусилля на примусовому приводі на своє засідання Михайла Жернакова, відомого громадського діяча, очільника Фундації DEJURE. ГО, яка жодної копійки з державного бюджету не отримувала. Від слова «ніколи». І це на тлі Міндичгейту, коли у суспільства та іноземних партнерів України виникають величезні запитання до роботи СБУ та ДБР»,
«Ця горе-ТСК не має серед своїх завдань допитувати громадських діячів. По-третє, як так сталося, що члени ТСК використовують свій статус для очевидних порушень прав та свавілля? Нема більше чим займатися, шановні?»,
«Члени ТСК використовують свій статус для очевидних порушень прав та свавілля»,
«Тимчасова слідча комісія Власенка-Бужанського атакує громадський сектор руками поліції».
Як не складно здогадатися, призначення цієї «громадської активістки» членом ВРП лобіює пожирач козявок… перепрошую, вельмишановний народний депутат Юрчишин із фракції «Голос».
Про те, які оборудки суддя Гольник прокручує за місцем свого проживання, розповідається в документальному оповіданні, що побачило світ на сайті з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів».
Як не складно здогадатися, призначення цієї «громадської активістки» членом ВРП лобіює пожирач козявок… перепрошую, вельмишановний народний депутат Юрчишин із фракції «Голос».
Про те, які оборудки суддя Гольник прокручує за місцем свого проживання, розповідається в документальному оповіданні, що побачило світ на сайті з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів».
До речі, до заяви про участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя Лариса Владленівна додала Указ Президента Порошенка «Про призначення суддів» від 19 грудня 2018 року №429/2018.
«Її честь» і тут приховала правду: у 2018 році вона стала суддею безстроково, а на посаду судді її, насправді, призначив Янукович своїм Указом від 16 квітня 2010 року №544/2010.
Але «громадська активістка» тепер намагається приховати цей факт своєї бурхливої біографії.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»