Таємні оборонні витрати України викликають запитання після внутрішньої перевірки — The New York Times.
Урядові перевірки засвідчують, з якими викликами стикається країна на тлі послаблення підтримки з боку США та переходу Києва до виробництва у власній оборонній промисловості, що має багаторічну історію корупції.
Україна вибудувала оборонну індустрію, яка випускає тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та дронів у широкому розмаїтті моделей і можливостей. Це загалом розглядають як ключовий успіх у протидії російському вторгненню.
Це викликає занепокоєння в аналітиків і громадських активістів, які вважають, що Україна просунулась не надто далеко в подоланні корупції у сфері військових закупівель.
Одним із головних зауважень урядових аудиторів, які перевіряють військові видатки, є неодноразове укладання Києвом контрактів із компаніями, що пропонували вищі ціни, ніж конкуренти, без належних пояснень.
Внутрішні урядові аудити, з якими ознайомилася The New York Times, фіксують десятки таких контрактів за трохи більш ніж рік, а також випадки прострочених або неповних поставок і передоплат за озброєння, яке так і не надійшло.
Сам по собі факт укладання контрактів із учасниками з вищими ціновими пропозиціями ще не свідчить про корупцію.
Однак аудити ілюструють проблему для України, яка на тлі несталої підтримки з боку адміністрації Трампа та обмежених військових спроможностей Європи відходить від залежності від пожертв боєприпасів і зброї союзників і натомість орієнтується на внутрішнє виробництво та міжнародні ринки озброєнь, зокрема через угоди, частково профінансовані європейськими країнами в межах кількох програм.
Нині Україна забезпечує майже 60% власних потреб в озброєннях, заявив торік Володимир Зеленський: заводи країни виготовляють ударні дрони, наземних роботів, широкий спектр гаубиць, бронетехніки та іншого озброєння, а також адаптують дешеві комерційні дрони для бойових завдань, заощаджуючи значні кошти.
Зеленський також зазначив, що зброя вітчизняного виробництва стане наріжним каменем майбутньої безпеки України, зокрема як чинник стримування для збереження миру після завершення бойових дій.
Державні аудитори, які вивчали закупівлі Агентства оборонних закупівель України від початку 2024 року до березня цього року, не висунули звинувачень у крадіжці або розтраті, хоч і передали окремі контракти на оцінювання правоохоронним органам.
Утім, їхній 465-сторінковий огляд показав, що десятки контрактів на артилерійські снаряди, дрони та інші види озброєння не було присуджено учасникам із найнижчими ціновими пропозиціями. Різниця між мінімальними пропозиціями та контрактами, фактично укладеними агентством, становила щонайменше 5,4 млрд грн (129 млн дол.).
У своїй заяві директор агентства Арсен Жумаділов пояснив, що нижчі пропозиції іноді відхиляли, оскільки вони «можуть не відповідати необхідним стандартам якості, строкам поставки, умовам оплати чи іншим важливим критеріям».
За його словами, агентство нещодавно оновило практики укладання контрактів, щоб забезпечити справедливість, і торік почало поетапно відмовлятися від контрактів із посередницькими компаніями, які отримували націнку на продажах.
Після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році українська армія отримувала зброю та боєприпаси двома шляхами: західні країни передавали військову техніку як допомогу — наприклад, танки Abrams і гаубиці M777, — а Міністерство оборони окремо закуповувало озброєння у колись потужній вітчизняній промисловості та на міжнародних ринках.
Уряд створив агентство з оборонних закупівель як незалежний підрозділ Міністерства оборони у 2023 році, після того як українські ЗМІ повідомили про низку сумнівних витрат, зокрема величезні переплати за яйця для пайків військових і за зимові куртки. Ці викриття спричинили відставку міністра оборони Олексія Резнікова.
Проблеми виникли і в новому агентстві. Двоє його директорів були звільнені через звинувачення в неефективному управлінні.
За програмою, започаткованою Данією, європейські країни пообіцяли понад 1,6 мільярда доларів для закупівлі Україною зброї у власній промисловості.
Україна купує озброєння як на колишніх радянських підприємствах, що колись виробляли міжконтинентальні балістичні ракети, танки, літаки та іншу техніку, так і у сотень українських стартапів у сфері оборонних технологій.
За даними того аудиту, агентство залучало таких посередників у 83% своїх контрактів, замість того щоб купувати напряму у виробників.
Торговці зброєю закріпилися в системі оборонних закупівель України на початку після вторгнення росії. Приблизно за два місяці Україна вичерпала свої запаси артилерійських боєприпасів — надзвичайну вразливість, яку тоді тримали в таємниці.
У відчаї уряд звернувся до торговців зброєю, які раніше займалися експортом, із проханням викупити частину назад.
Ці торговці, відомі як спеціальні експортери, протягом багатьох років продавали українську зброю країнам Африки та Близького Сходу, охопленим війною. У 2022 році вони почали імпортувати її назад із цих країн, а згодом розширили свою роль до посередництва у контрактах Агентства оборонних закупівель з українськими виробниками.
Україна проводить воєнний експеримент, купуючи зброю не у кількох великих, відомих оборонних підрядників, а в хаотичному середовищі з понад 2000 постачальників зброї, більшість із яких — стартапи у сфері оборонних технологій, а деякі — дрібні підпільні майстерні.
Деякі з цих компаній досягли вражаючих успіхів. Флот дронів-камікадзе на швидкісних катерах потопив близько третини колись грізного Чорноморського флоту росії.
Аудити зафіксували численні контракти, які призвели до прострочених або неповних поставок, а також випадки, коли було здійснено передоплату, але компанії не доставили зброю.
Вони виявили контракти, підписані з компаніями без перевірки наявності у переможців виробничих потужностей, зокрема відповідних підпільних майстерень.