Головним маркером краху системи стало навіть не падіння рейтингів, а зміна політичної лексики російських еліт.
Західні аналітики констатують: путін остаточно завів росію у глухий кут. Головним маркером краху системи стало навіть не падіння рейтингів, а зміна політичної лексики російських еліт. Формула «ми», яка раніше об’єднувала бізнес та владу навколо війни, зникла. Тепер оточення диктатора сприймає те, що відбувається, як «його» особисту історію, а не спільний проєкт.
Про це повідомляє The Economist.
Якщо ще рік тому російські високопосадовці та олігархи вважали війну спільною відповідальністю, то зараз риторика змінилася. Рішення путіна називають «дивними», а його самого дедалі частіше сприймають як фігуру, що існує окремо від майбутнього країни. Система втратила монополію на формування образу завтрашнього дня, залишивши замість нього лише інерцію та репресії.
The Economist виділяє чотири фундаментальні причини занепаду:
Геополітичне фіаско: росія втратила статус арбітра. Європа відмовилася від її газу, а ядерний шантаж знецінив місце москви в Раді Безпеки ООН.
Криза ідентичності: росія століттями визначала себе через протистояння із Заходом. Тепер ця вісь зникла, а внутрішнього сенсу існування уряд запропонувати не може.
Попередній суспільний договір «комфорт в обмін на аполітичність» знищено. Тепер режим вимагає дисципліни та лояльності, не даючи нічого натомість. Ідеологія путіна вимагає жертв, але не малює образу перемоги. Ситуація нагадує шаховий цугцванг: кожен наступний крок диктатора — чи то посилення репресій, чи нова військова авантюра — лише прискорює неминучий фінал.