Комарек має глибинні зв'язки із «Газпромом». Саме з цим пов’язаний розквіт його бізнес-імперії.
Українську нафтогазову галузь влітку сколихнув скандал – у Полтавській області розпочала георозвідку компанія «Горизонти» чеського підприємця Карела Комарека та українського бізнесмена Зиновія Козицького. Пристрасті розгорілися довкола бекграунду Карела Комарека, пов’язаного із тривалою співпрацею з «Газпромом» та іншими російськими нафтогазовими компаніями. З одного боку залунали твердження щодо неприпустимості допуску в Україну інвесторів з таким досвідом, з іншого – йшлося про інформаційну атаку на законослухняний бізнес. В чеській компаній MND Карела Комарека виступили зі спростуванням наявності поточних зв’язків з росіянами.
Проте новий виток скандалу виник після виходу колонки екс-голови Луганської ОВА Георгія Туки, де той звинуватив Комарека у наявності діючого бізнесу в Росії – нафтового терміналу «Самара». Напередодні, у чеській компанії повідомляли, що продали термінал «Самара» ще у 2022 році.
Тож, у темі розбирався Комерсант український.
Адже, якщо компанія Комарека і досі керує російським терміналом, то правоохоронні органи України теоретично мають підстави блокувати активи бізнесмена в Україні. А це – 80% ТОВ «Горизонти», яке активно розробляє чотири газових родовища у Львівській області та одне – у Полтавській.
Після низки звинувачень компаній чеського підприємця Карела Комарека – MND та KKCG у співпраці зі структурами «Газпрому», а також після того, як MND спростувала будь-які зв’язки із російськими компаніями, редакція почала власне дослідження активів компаній Комарека.
Наразі чеській MND Ukraine a.s Комарека в Україні належить 80% ТОВ «Горизонти», яка розробляє в Україні газові родовища і сплачує податки у партнерстві з українським бізнесменом Зиновієм Козицьким. Йому належить 20% компанії-видобувальника.
Асоціація газовидобувних компаній України вступилася за ТОВ «Горизонти». Вона повідомила, що за час повномасштабного російського вторгнення, підприємство інвестувало у сектор понад 1.5 млрд грн, сплатило більше 2.4 млрд грн податків і зборів до державного бюджету. Загалом за останні десять років підприємство пробурило 31 свердловину, провело 3D і 2D сейсморозвідку на площі 320 кв. км та проклало 87 км газопроводів.
Втім, залишаються питання щодо причетності основного інвестора до бізнесу з росіянами. Адже наявність актуальних зв’язків, вочевидь, йде у розріз з інтересами української держави. Також не менш важливими є і часові терміни розірвання відносин із країною-агресором.
Ми звернулася до українського офісу MND, щоб дізнатися «з перших вуст», що саме відбулося з активами пана Комарека в самарському нафтотерміналі, через який він піддається тиску збоку ЗМІ. А саме – якими були особливості цієї угоди з росіянами, і чи насправді компанії пана Комарека більше не мають бізнесу із російським «Газпромом».
Дані російських реєстрів відповідей на ці запитання не дають. Згідно з ними, до 5 жовтня 2022 року терміналом володіла нідерландська офшорна компанія МНД Самара холдинг Б.В., а далі – також нідерландська компанія Фратрон Інвест Б.В., зареєстрована за тією ж адресою.
Ще більше питань виникає після вивчення чеських та нідерландських реєстрів. Зокрема, згідно з даними останніх, до щонайменше 2018 року Фратрон Інвест Б.В. називався KKCG Director 1 B.V., а її директором був Карел Комарек. А очолювали компанію менеджери материнського холдингу Комарека KKCG Павел Шварц, Павел Сарош та Альона Бастіс. У вересні 2022 їх було звільнено, а компанію перейменовано на Фратрон Б.В. Більше даних нідерландські сайти-агрегатори реєстрів не дають.
Навесні того ж 2022 року у Чехії була створена компанія Fratron Invest s.r.o, яку очолив менеджер KKCG Павел Шварц.
Офіційні раніше озвучені коментарі MND (дочірня компанія KKCG, що управляє нафтогазовими активами Комарека) мало що пояснюють.
“Термінал був проданий у 2022 році у прозорий спосіб. Крім того, Самарський термінал не був повноцінно запущений в експлуатацію, не кажучи вже про те, щоб вважати його стратегічним активом”, – йдеться у заяві MND.
У відкритих джерелах інформації про продаж терміналу немає. Як і відомостей про підготовку до продажу, про саму угоду, про покупця, ціну, банків-кредиторів тощо.
На час публікації вказаного матеріалу, компанія MND поки що дала відповіді на відповідний запит Комерсанту українського.
Джерела, близькі до чеської сторони, зазначають, що нідерландська компанія-власник терміналу восени 2022 року була продана чеській компанії Fratron invest s.r.o., яка і перейменувала МНД Самара холдинг Б.В. у Фратрон Інвест Б.В. Саме цим в MND пояснюють, що попередній і діючий власники терміналу зареєстровані за однією адресою у Нідерландах. У свою чергу, власником чеської Fratron invest s.r.o. у MND називають «менеджмент» терміналу, наполягаючи, що термінал був «проданий Шварцу».
Згідно з даними чеського реєстру, Fratron Invest s.r.o. була створена у квітні 2022 року. А її засновником був Павел Шварц, на момент створення компанії – діючий директор стратегічних проектів головного холдингу Карела Комарека KKCG. Важливо: на момент укладання угоди на купівлю терміналу у вересні 2022 року саме Шварц був власником компанії-покупця.
Якщо спиратися на ці дані та дані чеського державного реєстру, виходить, що термінал у вересні 2022 року купив менеджер Карела Комарека Шварц. Точніше, колишній його менеджер. І для цього, очевидно, що була проведена ціла спецоперація. За декілька місяців до угоди (у квітні 2022) Шварц зареєстрував чеську компанію, на яку згодом запишуть актив (Fratron Invest s.r.o), і майже одразу після цього чомусь звільнився з холдингу (травень 2022) Комарека, де працював з 2009 року.
Наведена хронологія викликає багато запитань, однак джерела, близькі до чеської сторони, відмовилися називати ціну угоди та інші її деталі. Відмовився від коментарів і пан Шварц, якому редакція теж надіслала запит. Відповіді отримано не було.
Російські ЗМІ тим часом вказують, що Павел Шварц «дійсно був гендиректором «Итера-Самара» з 2011 року». Це також підтверджується записом в акаунті в Linkedin Шварца, де зазначено, що він «керував російським філіалом», проте період такої роботи вказаний як «2011-2016 роки».
Ці дані знаходять своє підтвердження і в російських реєстрах. Згідно з якими Шварц залишив посаду гендиректора МНД «Самара» влітку 2016 року. Йому на зміну прийшов чех Новак Лібор, а влітку 2019 року Лібора змінила Світлана Мігунова. Ця зміна відбулася, коли володіння Комарека активом було беззаперечним, тож Мігунова як представник менеджменту Комарека, мала би бути змінена після продажу терміналу восени 2022 року. Проте, згідно з російським реєстром, Мігунова покинула свій пост аж через рік, у листопаді 2023 року. Таким чином, саме під час продажу активу гендиректор терміналу не змінився.
А відтак питання справжності/фіктивності угоди, а також спроможності/неспроможності гендиректора терміналу (ким би він/вона не були) викупити такий актив, вартість якого аналітики оцінювали у $100 млн та зрештою доцільності цього придбання чеським топ-менеджером на тлі посилення санкційного процесу – залишаються без відповідей.
Карел Комарек з середини 2000-х шукав можливості отримання доступу до російського ринку нафтовидобутку. З відкритих джерел відомо, що на початку 2011 року Комарек отримав у власність (деталі угоди невідомі) нафтовий термінал в Самарській області. Існуюче на той час ООО було перейменоване в «МНД Самара» (актуальна назва ТОВ “Нафтовий термінал Самара”). Основний напрям діяльності – перевалка нафти та нафтопродуктів. Нафтобаза площею 18 гектарів розташована на правому березі річки Волга у м. Октябрськ, недалеко від Сизрані. У найкоротші терміни було проведено роботи з проектування та реконструкції нафтобази. Проектна потужність комплексу прийому, зберігання та наливу нафти ООО “МНД Самара” – до 5 млн. тонн на рік. У тому числі залізничним транспортом перевозиться 3 млн. тонн нафти на рік та 2 млн. тонн на рік річковим транспортом. Комплекс розташований на перетині залізничних та водних магістралей, що дозволяє здійснити вихід до Каспійського та Чорного морів.
Нафтовий комплекс був збудований енергетичною групою ІТЕРА, яка зокрема оперувала нафтопроводом «Дружба». У 2010-х роках вона втрачала ринкові позиції, і в результаті її активи були поглинуті «Газпромом» та «Роснєфтю». Не виключено, що саме у співпраці із «Газпромом» Комареку вдалося отримати у власність цей обʼєкт. Також отриманням у власність активу в рф, ймовірно, можна пояснити партнерство MND з російською Континентальною хокейною лігою.
Доля чеської Fratron invest s.r.o., на яку записали її нідерландську тезку-власника термінала, не менш загадкова. Павел Шварц володів нею більше року, і 9 жовтня 2023 року новим власником став такий собі житель Іспанії «Андрєй Вікторович Гордєєв». У MND так і не пояснили, хто ця людина.
Світло на це питання міг би пролити згаданий Павел Шварц, проте, повторимося, що він не відповів на запит. Не знає, хто такий «Андрєй Вікторович Гордєєв» і Google. Про нього немає жодної інформації у відкритих джерелах. Тож пан Гордєєв, скоріш за все, є номінальним директором компанії, яка наразі володіє нафтотерміналом у Самарі. Чиї інтереси він представляє, чехів чи росіян? – залишається невідомим.
В офіційній заяві MND йдеться про те, що «компанія MND та її акціонер Карел Комарек не мають жодних ділових чи інших зв’язків із Росією», а «газосховище було збудоване разом з російським газовим гігантом у той час, коли весь європейський енергетичний сектор співпрацював із «Газпромом».
Такі заяви виглядають дещо сумнівно, враховуючи численні публікації у російських та чеських ЗМІ про те, що саме Карел Комарек наприкінці 2000-х років ініціював співпрацю із росіянами. MND мала офіс у Москві, а тодішня голова компанії Лариса Таборова надавала коментарі для російської преси.
Прессекретар MND Дан Поливайко розповідав про меморандум щодо будівництва НПЗ, який мав би переробляти 3,5 млн тонн нафти та 3 млрд кубічних метрів природного газу на Середньому Уралі, що було співставно «із найбільшим у Чехії нафто-газопереробним підприємством». Той же Павел Шварц у 2011 році анонсував інвестиції MND у російський НПЗ обсягом $700 млн.
Втім, ключовим спільним проектом Комарека з росіянами стала Moravia Gas Storage (MGS), компанія, якою у рівних долях володіли «Газпром» та MND, та яка побудувала газосховище у чеському місті Дамборжице (Дамборице), за різними оцінками, вартістю близько пів мільярда доларів. Російські ЗМІ називали ПСГ однією з найбільших російських інвестицій у Чехію.
Головною претензією до Карела Комарека з боку українських та британських (чеський мільярдер розвиває лотерейний бізнес у цій країні) медіа стало те, що співпраця із «Газпромом» не була припинена після 24 лютого 2022 року.
«Бізнес-імперія Карела Комарека до минулого місяця була пов’язана із підтримуваним Кремлем «Газпромом», незважаючи на обіцянки уряду Великої Британії, що він розірве зв’язки з компанією», – писав, зокрема, The Telegraph 9 листопада 2023 року.
Остаточно залишок акцій Газпрому був викуплений лише у червні 2024 року.
У липні MND заявила, що у 2024 році стала єдиним акціонером підземного сховища Дамборице, Чехія.
«Газосховище було збудовано разом із російським газовим гігантом у той час, коли весь європейський енергетичний сектор співпрацював із «Газпромом». Після початку війни MND вжила всіх необхідних заходів для збереження права власності на цей актив без участі “Газпрому”, і цього року MND стала єдиним акціонером газосховища, що підтверджується випискою із чеського реєстру та іншими офіційними документами”, – заявили у компанії.
Втім, навіщо MND заперечує, що співпраця з «Газпромом» носила стратегічний характер і продовжувалася тривалий час (фактично – до червня 2024 року) після російського повномасштабного вторгнення – незрозуміло.
Авторитетні медіа, зокрема, Радіо Свобода та Financial Times відзначали глибинність зв’язків Комарека із «Газпромом» і пов’язували розквіт його бізнес-імперії саме з цим. У свою чергу The Guardian вказувала на те, що розвиток лотерейного бізнесу Комарека в Чехії та Британії кредитувався російськими державними банками «ВТБ» та «Сбербанк» (зокрема, вказані банки входили до консорціуму, що надав лотерейній компанії Комарека SAZKA кредит у 640 млн євро у 2020 році).
Наразі чеське газосховище експлуатує компанія Карела Комарека Moravia Gas Storage (MGS). Як вона заявляє – вже без «Газпрому».
Згідно з даними чеського державного реєстру, четверо російських топ-менеджерів (Сєргєй Тригуб, Алєксєй Мірошніченко, Андрєй Борісов, Андрєй Крутько) були звільнені лише 22 березня 2024 року.
Цікаво, що в той же час, 1 березня був успішно переобраний Дітліф Вейдеман, колишній голова GAZPROM Germania GmbH, який перейшов до Moravia Gas Storage з німецького філіалу «Газпрому» у 2018 році. Відомо, що квоти у раді директорів спільної компанії були розділені порівну. Чию квоту – російську чи чеську, представляв майже екс-голова GAZPROM Germania, який керував цим підприємством майже 10 років, питання – риторичне.
Нагадаємо, що пан Комарек та його актив в Україні ТОВ «Горизонти» вже були обєктом уваги правоохоронців раніше.
У 2018 році Держгеонадра відхилило заявки ТОВ «Горизонти» на участь в аукціонах на отримання спецдозволів на розробку газоконденсатних родовищ. Тоді мова йшла про Липовецьку та Черницьку площі на Львівщині. Компанію підозрювали у фінансуванні тероризму в ЛНР та ДНР на підставі листів Держфінмоніторингу та СБУ.
У листі Служби безпеки тоді йшлося про те, що «одним з основних в останні роки ринків діяльності MND Group NV та KKCG SE є саме Російська Федерація».
СБУ вважала, що MND Росія на той час була власником низки комплексів, призначених для приймання, зберігання, розливу нафтопродуктів, та власником низки великих підприємств, які здійснюють діяльність у сфері добування газу та нафти, зокрема ТОВ «Белісар», ТОВ «Ітера Холдинг», АТ «Саратовнафтодобича», ТОВ «МНД Самара» та інших.
СБУ повідомляла Держгеонадра, що ці активи виконують функцію сталого функціонування нафтогазової системи на території Російської Федерації, «у тому числі поруч із частиною державного кордону України, яка тимчасово не підконтрольна українській владі, та на якій діють так звані ДНР та ЛНР».
Втім, тоді чехам вдалося захиститися від цих звинувачень в українських судах і продовжити роботу. Нещодавно, у відповідь на запит ЗМІ щодо продовження роботи в Україні компаній, власником яких є Карел Комарек, СБУ відповіла, що цю інформацію врахують «у службовій діяльності підрозділів СБУ» та що з початку війни за ініціативи відомства «було запроваджено санкції до більше ніж 12 тисяч фізичних та юридичних осіб, які безпосередньо фінансують військове вторгнення, допомагають державі-агресору закуповувати матеріали, техніку військового призначення і компоненти озброєнь в інших країнах».
Чи мається в даному випадку на увазі, що санкційні заходи можуть бути застосовані і до активів Карела Комарека, залишається невідомим.
Також невідомими є і діючі власники російського нафтового терміналу. З інформації, отриманої у ході дослідження теми, випливає, що близькі до Карела Комарека менеджери і структури щонайменше рік після офіційного продажу активу контролювали його через чеську Fratron Invest s.r.o, а нинішній «власник» цієї компанії є повним ноунеймом, що аж ніяк не відповідає визначенню «прозорого продажу». Офіційні коментарі компанії носять загальний характер, і дещо не збігаються із даними реєстрів. Українські правоохоронці також не надають предметних коментарів щодо діяльності MND в Україні.
Доведеться спостерігати за розвитком ситуації далі. Адже мова про дійсно стратегічні газові запаси України, які мають бути використані саме в інтересах української держави.