Навіщо ще лізти у відверто токсичну і ганебну колаборацію з партнером «Газпрому»?
Як ви вважаєте, чи багато інвесторів (за нинішніх сумних обставин) виявлять бажання вкладати кошти в Україну? Думаю, це дуже ризиковано робити саме зараз. Проте знаходяться й такі ризикові люди. За дивним збігом обставин, вони, з одного боку, наближені до «Газпрому», а з іншого – до української влади. Наразі інфополе розриває історія прямої зради.
Під Полтавою роботи з пошуку газу розпочала ТОВ «Бурова компанія «Горизонти», яка належить батьку чинного голови Львівської ОВА Максима Козицького – Зиновію, а керується братом – Степаном Козицьким. Владно-трудовими династіями у нас уже нікого не здивуєш, але тут справа глибша. Бо спецдозволом володіє компанія зі схожою назвою ТОВ «Горизонти», яка на 20% належить батьку голови ОВА – Зиновію Козицькому, а на 80% – чеському мільярдеру Карелу Комареку.
Що ж, скаже хтось, чехи нам допомагають, тож чому не співпрацювати. Але правда в тому, що Комарек – це той чех, який допомагає не нам, а Кремлю. Він має майже 20-річну історію співпраці з «Газпромом» аж із 2006 року, коли запропонував росіянам побудувати газосховище у Чехії – для обходу української ГТС. Згодом цей план був реалізований, газосховище побудували, володіли ним у рівних долях «Газпром» і Комарек, а до наглядової ради спільного підприємства Moravia Gas Storage a.s. разом із Комареком входили російські газові чекісти. Наприклад, ексрезидент ГРУ в Сирії Трегуб та зампрєд голови «Газпрому» Олександр Медведєв, якого журналісти німецької Welt am Sonntag називали «рукою путіна, який винагороджує вірних Москві та карає зрадників».
За добру службу «Газпрому» Комарек у 2011 році отримав у власність те, про що просив росіян ще у 2006 році, – нафтовий термінал «Самара» в росії потужністю 5 млн тонн на рік. Важливо: росіяни зберігали контроль над чеським газосховищем аж до весни 2023 року. І зменшена доля росіян до 3% була не через добру волю Комарека, а через прийняття 10-го пакету санкцій ЄС, який прямо заборонив наявність росіян в органах керування подібних газових об'єктів. А ці 3% були викуплені у «Газпрому» Комареком лише нещодавно, і теж під неабияким тиском. На цей раз – влади Великобританії, де Комарек розвиває лотерейний бізнес, яка висунула вимогу повного розірвання контактів із «Газпромом».
Що до нафтового терміналу в росії, то схоже, Комарек володіє ним до сих пір.
Про цю історію детально писали «Дзеркало тижня» та Борислав Береза. Ось якого партнера обрала родина Козицьких. І тепер, схоже, дуже із цього приводу нервує, коли правда виходить назовні.
Як мені стало відомо, просто зараз на ЗМІ та блогерів здійснюється нахабний і шалений тиск із вимогою знімати матеріали по цій темі і не ставити нові – надходять дзвінки та листи з відповідними вимогами і твердженнями, що «все це фейк».
Не фейк, пане Козицький. І ви про це чудово знаєте.
Хвилювання панів Козицьких зрозуміле. Бо справа пахне прямою зрадою. Зараз вони намагаються прикритися тим, що Комарек остаточно викупив долю «Газпрому» і типу «чистий». А також рішенням суду 2020 року, який вони виграли у Держгеонадр, яка не допускала «Горизонти» до аукціону через лист СБУ, у якому прямо повідомлялося про те, що пан Комарек є власником терміналу «Самара» і низки заводів у росії, які поставляють паливо, у тому числі до «лнр» та «днр».
Але ж ми розуміємо вартість рішень судів в Україні, тим більше коли один з інтересантів очолює ОВА чи на той момент – ОДА. Тож занепокоєння Козицьких цілком обґрунтоване. Бо виходить так, що весь 2022-й та частину 2023 року вони співпрацювали з людиною, яка напряму обслуговувала «Газпром» і формально розірвала з ним відносини лише зараз і, ймовірно, продовжує володіти російським нафтовим терміналом, а, можливо, й іншими НПЗ у рф, про які писала СБУ. Насправді ж і до 24 лютого 2022 року співпраця з Комареком була несумісною для патріота та людини із совістю. А після початку «повномасштабки» – це пряма огидна колаборація. Яку мав би припинити сам голова Львівської ОВА.
Прийти до батька і сказати: «Тату, гроші – це добре, але зараз війна. Ми маємо відмовитися від корпоративних прав публічно, компанія має бути санкціонована, спецдозвіл анульовано та виставлено на повторний аукціон». Так мав вчинити державник та патріот, але, як бачимо, не Максим Козицький. Я знаю, що і з чеського боку зараз намагаються ховати кінці у воду. Зокрема, Комарек зупинив сайт своєї спільної з росіянами компанії. Але ж ми у сучасному світі, де інформації не приховати. Про що казати, коли навіть у 2024 році у спостережній раді в Комарека сидів росіянин Андрій Борисов.
А у своєму звіті за 2023 рік, складеному в березні 2024-го, Moravia Gas Storage Комарека називає криваву російсько-українську війну «конфліктом в Україні». Причому двічі, тобто це не описка, а свідома позиція. Неможливо також приховати інформацію про кредити ВТБ, «Сбербанка», «ВЭБ» на понад €640 млн, які отримували структури Комарека. Фіговим листком викупу в «Газпрому» 3% на третьому році війни та купленими рішеннями суду цю зраду і цей сором не прикрити.
Єдине, що мені незрозуміле у цій історії, – це феноменальна жадібність. Дані Prozorro свідчать, що родина Козицьких отримала на державних «нафтогазових» тендерах 7,5 млрд грн. Невже мало? Навіщо ще лізти у відверто токсичну і ганебну колаборацію з партнером «Газпрому»? Проілюструю твердження цифрами. Отже, група «Західнадрасервіс» Козицьких об'єднує видобувні компанії, зокрема: ТзОВ «Західнадрасервіс», ПП «Нордік», ПП «Проект-Буд», ТзОВ «Укрспецзамовлення», ТОВ «Західнафтоінвест», ТОВ «Бурова компанія «Горизонти», ТОВ «Георозвідка» й інші сервісні компанії:
У сфері альтернативної енергетики, зокрема: ТзОВ «Еко-Оптіма», ТзОВ «Карпатський вітер», ТОВ «Самбірська сонячна станція», ТОВ «Самбірська сонячна станція-2», ТОВ «Сонячна електростанція «Богородчанська-1» та інші. Також в управлінні групи є міноритарний пакет у цьому самому ТОВ «Горизонти», інші 80% якої належать Комареку. Усі видобувні об'єкти групи та об'єкти ВДЕ розташовані в Західній Україні, переважно у Львівській області. Основним бенефіціаром та керівником у видобувних та сервісних компаніях групи є Козицький Степан Зіновійович (брат), у компаніях ВДЕ – Козицький Зіновій Ярославович (батько).
Тепер статистика щодо участі компаній Козицьких у тендерах державних компаній. Найбільш активною в таких процедурах є ТОВ «Бурова компанія «Горизонти», яка зараз веде роботи під Полтавою. Із 2017 року компанія перемогла у 13 тендерах на загальну суму понад 7 млрд грн.
ТОВ «Сервісна компанія «Горизонти» – понад 171 млн грн.
ТОВ «Георозвідка» – понад 100 млн грн.
ТОВ «Західнадрасервіс» – 4,2 млн грн.
Основні замовники послуг компаній Козицьких на тендерах – «Укрнафта» і «Укргазвидобування», тобто держава. Як на мене, маємо чистий, нічим не замутнений конфлікт на 7,5 млрд грн. Бо один брат представляє інтереси держави, інший брат і батько – отримують мільярдні тендери від держави. І це фактаж для моніторингу НАЗК та справи НАБУ, на мою думку. А ситуація, коли хтось цими 7,5 млрд грн так і не наївся і пішов у співпрацю з Комареком, – це вже чиста підслідність СБУ, державна зрада. І якщо СБУ вже сказала «а» у 2018 році, то варто зараз казати «б».
Бо те, що до «повномасштабки» виглядало як репутаційний зашквар, несумісний зі статусом голови ОДА, зараз виглядає як пряма загроза державній безпеці.