Що сталося 6 липня.
6 липня 1920 року в госпіталі Тернополя помер 38-річний начальник генерального штабу Армії УНР, генерал-хорунжий Євген Мишковський.
Про це у себе на сторінці у ФБ нагадав користувач Ганно Будденброк.
Мишковський згодом кинув релігію і почав робити військову кар'єру. Під час Першої світової війни штабс-капітан Е.Мишковський напросився на фронт в рідну Україну, куди попрямував разом з дружиною Лізою Веселівською, чиї предки теж були запорозькими козаками.
Тож разом з вірною подругою Лізою, яка працювала санітаркою у військових госпіталях, Е. Мишковський пройшов недовгий, але повний випробувань шлях. За іронією військової долі, влітку 1915 року частина, де служив офіцер царської армії Е. Мишковський, боролася на Поділлі з австрійським полком Українських Січових Стрільців, з якими він разом невдовзі битиме більшовиків.
Найважчий час, як свідчать очевидці, начальник штабу 105-ї піхотної дивізії полковник Є. Мишковський пережив восени 1917 року.
Ось що написав про той час його товариш по службі, відомий український письменник Євген Маланюк:
«Євген Мишковський, його дружина і кілька старшин були одиноким островом серед бурхливого моря туляків, москвинів, киргизів, туркменів, татар та інших. І тільки Мишковський зумів приборкати люті солдатські маси і організовано привести дивізію до Києва, де її й розформували».
Потім були довгі дороги, пройдені полковником української армії, в битві за свободу України.
Смертельну рану вже тоді начальник петлюрівського штабу Е.Мишковський отримав в районі Проскурова (нині - Хмельницький) в бою з червоною кіннотою Будьонного, яка змогла прорвати оборону українців…
Полковника Е.Мишковського доставили в тернопільський госпіталь, де, попри ампутацію ноги, він помер на руках у дружини. Посмертно С.Петлюра надав колишньому однокашнику звання генерал - хорунжого.
У 2011 році в київському районі Оболонь відкрили пам'ятник «Старшинам Армії УНР - уродженцям Києва». Серед 34 імен на ньому є і прізвище Євгена Мишковського.
У тому ж бою з московсько-ленінськими окупантами під Проскуровим, коли був смертельно поранений начштабу Е.Мишковський, в полон до більшовиків потрапив і командир 2-го полку Армії УНР Хома Пархом'юк. 6 липня 1920 року, в день смерті генерала Е.Мишковського, полоненого Пархом'юка розстріляли.
Хома Пархомюк командував полком сірожупанників.
Що цікаво, в цей же день, але 80 років тому - у 1941 році, кремлівські карателі розстріляли в Києві 71-річного українського юриста і літературознавця Антона Дроб'язка.
Заарештували редактора видавництва «Радянська школа» за те, що він напередодні сказав: «Хіба ми можемо перемогти німців, якщо у нас немає сил перемогти навіть довгоносиків?»
Антон Дроб'язко.
До слова, Антон Дроб'язко виявився поміж перших з 346 ув'язнених, які були ліквідовані сталінськими чекістами в київській Лук'янівській в'язниці на початку великої війни німецьких і російських націонал-соціалістів.