З початку січня 2026 року риторика Трампа стала особливо жорсткою та провокативною.
На тлі спроб європейців переконати Білий дім відмовитися від ідеї анексії острова, що належить союзнику США по НАТО, Трамп відкрито зажадав від Данії «негайно забратися з Ґренландії».
Як зазначають коментатори, з початку січня 2026 року риторика Трампа стала особливо жорсткою та провокативною.
У дописах на своїй платформі True Social Трамп неодноразово висміював оборонні можливості Данії в Ґренландії, зводячи їх до відомої фрази:
«На двох собачих упряжках цього не зробити. Тільки США можуть».
Ця метафора відсилає до елітного патруля Sirius Dog Sled Patrol — реального підрозділу данських збройних сил, який на собачих упряжках патрулює величезні північно-східні території острова.
Трамп використовує цей образ, аби підкреслити нібито повну безпорадність Данії перед зростаючим інтересом росії та Китаю до Арктики.
Він посилається на доповідь данської розвідки 2025 року, в якій справді йдеться про стратегічні плани Москви та Пекіна в регіоні, зокрема про потенційну військову присутність.
На хвилі заяв Трампа республіканський конгресмен від Флориди Ренді Файн 12–13 січня 2026 року вніс до Палати представників законопроєкт про приєднання Ґренландії та надання їй статусу 51-го штату США (Greenland Annexation and Statehood Act / Red, White, and Blueland Act у різних варіантах).
За задумом автора, законопроєкт має надати президенту повноваження «вжити всіх необхідних заходів» для набуття острова — від переговорів до анексії.
Реакція європейської сторони виявилася очікувано різкою:
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала силовий сценарій «кінцем НАТО»
Прем’єр Ґренландії Єнс-Фредерік Нільсен кілька разів повторив: «Ґренландія не хоче бути частиною США. Ми обираємо Данію і шлях до власної незалежності»
Президент Франції Емманюель Макрон попередив про «безпрецедентні наслідки» порушення суверенітету союзника по НАТО
Данський уряд оголосив про негайне посилення військової присутності на острові: додаткові літаки, кораблі, солдати, спільні навчання за участю союзників по НАТО (Німеччина, Франція, Норвегія, Швеція вже заявили про направлення військового персоналу)
Данія наголошує, що це не провокація проти США, а відповідь на «поширення напруженості в Арктиці».
14 січня у Вашингтоні відбулася ключова зустріч: державний секретар США Марко Рубіо та віцепрезидент Джей Ді Венс приймали міністрів закордонних справ Данії та Ґренландії. Європейська сторона намагалася переконати адміністрацію Трампа відмовитися від ідеї анексії.
Паралельно Білий дім продовжував тиск у соцмережах, публікуючи навіть карикатури із собачими упряжками, що «обирають» між Білим домом і «китайсько-російським шляхом».
У самих США ідея приєднання Ґренландії залишається вкрай непопулярною:
Опитування Reuters → лише 17% американців підтримують зусилля з придбання острова
Серед ґренландців підтримка США ще нижча: опитування 2025 року показували, що близько 85% проти приєднання до США і лише 6% — за. Водночас більшість ґренландців (близько 84%) у перспективі прагнуть повної незалежності від Данії.
Ситуація залишається вкрай напруженою та безпрецедентною для відносин усередині НАТО. Поки ніхто не говорить про реальне військове зіткнення між США та Данією, однак риторика Трампа й відповідні кроки Копенгагена вже серйозно підірвали довіру всередині альянсу.
Багато аналітиків вважають, що кінцева мета Трампа — не обов’язково повна анексія, а максимальний тиск із метою домогтися суттєвого розширення американської військової присутності на острові на власних умовах (зокрема нових баз поза межами чинного договору 1951 року). Питання лише в тому, наскільки далеко готовий зайти Вашингтон і де європейські союзники проведуть «червону лінію».