Раніше Макрон наголошував, що пряме спілкування з путіним було б «корисним»
Європейська комісія в понеділок публічно допустила можливість прямих переговорів із президентом росії владіміром путіним щодо припинення війни проти України, водночас наголосивши, що безперервні атаки москви роблять такий крок наразі неможливим, пише Euronews.
«Ми дуже й дуже наполегливо працюємо заради миру в Україні», — заявила в понеділок речниця Європейської комісії Паула Пінью.
«Мир в Україні залежить від однієї людини. І цією людиною, як вам добре відомо, є президент путін. Тож очевидно, що в певний момент переговори доведеться вести і з президентом путіним. Тим часом ведеться дуже багато роботи», — додала Пінью.
«На жаль, ми не бачимо жодних ознак того, що президент путін готовий долучитися до таких переговорів. Тож ми ще не там. Але в певний момент ми справді сподіваємося, що такі переговори відбудуться і зрештою приведуть до миру в Україні».
На запитання, чи має президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто «підняти слухавку», Пінью відмовилася «спекулювати щодо того, коли, за яких умов і хто саме це зробить» та закликала путіна погодитися на особисту зустріч із Володимиром Зеленським — зустріч, яку російський лідер неодноразово відмовлявся проводити.
«Це не через Зеленського, який дуже часто заявляв, що готовий до цього», — наголосила Пінью. «Ми ще не на цьому етапі», — повторила вона. «Ми хотіли б там бути».
Ці коментарі означають важливу зміну в підході Єврокомісії, яка досі послідовно зосереджувалася на дипломатичній ізоляції та економічному тиску на кремль через повномасштабне вторгнення росії в Україну та гібридні атаки проти Європи.
Зміна тону пролунала за кілька днів після того, як президент Франції Еммануель Макрон приймав у Парижі зустріч «Коаліції охочих» і заявив, що відновлення діалогу з путіним слід здійснити «якомога швидше».
Раніше Макрон наголошував, що пряме спілкування з путіним було б «корисним», аби уникнути повної залежності від Сполучених Штатів, які нині виступають єдиним посередником у контактах із кремлем.
У п’ятницю італійська прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні підтримала ініціативу Макрона.
«Я вважаю, що Макрон має рацію. Думаю, настав час Європі також говорити з росією», — сказала Мелоні журналістам. «Бо якщо Європа вирішить долучитися до цієї фази переговорів, спілкуючись лише з однією зі сторін, я боюся, що врешті її позитивний внесок буде обмеженим».
Очільниця уряду Італії запропонувала призначити спеціального представника ЄС, який би вів ці переговори від імені всіх 27 держав-членів, однак конкретного імені не назвала.
«Якщо ми припустимося помилки — з одного боку відновити діалог із росією, а з іншого діяти хаотично й неузгоджено, — ми лише зробимо путіну послугу», — заявила Мелоні під час своєї традиційної новорічної пресконференції. «Ця проблема існує з самого початку: надто багато голосів, надто багато форматів».
Хоча ідея прямих контактів із путіним не є новою, вона набрала обертів у контексті переговорів, які просувають США і які часом залишали європейські країни осторонь, змушуючи їх поспіхом шукати місце за столом переговорів.
Останніми тижнями європейці активізували контакти з Вашингтоном, щоб напрацювати спільний пакет гарантій безпеки для повоєнної України. Втім, саме Білий дім наразі безпосередньо спілкується з кремлем і отримує його позицію.
Відновлення діалогу з росією, який фактично було перервано з лютого 2022 року, залишається надзвичайно суперечливим питанням усередині ЄС з огляду на безперервну жорстокість війни.
Минулого тижня європейські лідери одностайно висловили обурення рішенням москви застосувати гіперзвукову балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік» для удару по критичній інфраструктурі у Львові — приблизно за 60 кілометрів від кордону з ЄС і НАТО.
«путін не хоче миру», — заявила висока представниця ЄС Кая Каллас. «Відповіддю росії на дипломатію є нові ракети й руйнування. Ця смертельна схема регулярних масштабних ударів росії повторюватиметься доти, доки ми не допоможемо Україні її зламати».
Єдиними лідерами ЄС, які досі підтримують відкриті канали зв’язку з путіним, залишаються прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та прем’єр Словаччини Роберт Фіцо — обидва є відкритими критиками європейської допомоги Києву.