Останній Бастіон вітає зі святом Єпископа Полтавського Об'єднання Церков «Світло життя» Дмитра Анатолійовича Лаптєва.
Щорічно у другу неділю жовтня відзначається День вдячності пастору.
День вдячності пастору розпочався із встановлення Місяця вдячності духовенству.
У посланні до Тимофія 1 (5:17) Павло почав концепцію вдячності служителям, коли заявив, що старійшини церкви гідні подвійної шани. Він повторив цю ідею в Солунянах 1 (5:12-13), коли заявив, що тих, хто наполегливо працює серед вас, слід високо поважати за їхню роботу.
На основі цього у 1992 році пасторами і релігійними діячами був встановлений Місяць вдячності духовенству, а згодом і День вдячності пасторам.
У цей день Останній Бастіон хоче привітати справжніх пасторів, тих хто не стяжає, а віддає від себе заради загального блага та блага України.
Саме таким пастором є Єпископ Полтавського Об'єднання Церков «Світло життя» Дмитро Анатолійович Лаптєв.
Дмитро Лаптєв від самого початку війни допомагає військовим, добровольцям, територіальній обороні, вимушеним переселенцям та закладам охорони здоров'я.
Пасторське служіння Дмитра Лаптєва нагадує християнські подвиги Мартина Турського — одного з п'яти католицьких покровителів Франції.
Мартин був офіцером римського війська в Галлії, єпископом міста Тур (Франція), засновником капеланства.
Під час військової служби, він у люту зимову холоднечу зустрів жебрака і щоб зігріти його віддав йому половину свого плаща - «капи». Вночі уві сні побачив Христа, одягненого в його плащ (лат. cappa), який сказав: «Дивіться, мене Мартин одягнув!».
Пізніше друга половина плаща-капи святого Мартина стала предметом вшанування. Для неї був створений похідний храм, який назвали «капелою» (лат. capella; укр. «каплиця»), а священика, який служив у цьому храмі, почали називати capellanus - капелан.
Після звільнення з військової служби і з кількома колишніми військовими товаришами заклав перший монастир у Галлії, пустинь Лігуже (Ligugé) біля Пуатьє, який існує донині, ставши родоначальником галльського (французького) чернецтва.
(Не забуваймо, що тодішня Галлія християнське просвітництво прийняла від Іринея Ліонського, учня Полікарпа Смирнського, який, у свою чергу, був безпосередньо пов'язаний з апостолом Іоанном Богословом).
За піклування про хворих, жебраків та голодних Мартин Турський отримав від народу додаток до імені — «Милостивий».
Його життя (чернецтво в поєднанні з активним місіонерством та милосердям) послужило взірцем для всієї агіографічної літератури та надихнуло на аскетичний подвиг багато поколінь християн Європи.