Сотні мільйонів доларів, втрачені Україною через провальні оборонні контракти.
Відчайдушна гонка України за озброєнням на тлі повномасштабного вторгнення Росії призвела до втрати сотень мільйонів доларів через недоставлені або непридатні військові контракти.
Про це йдеться в масштабному розслідуванні Financial Times.
З початку війни у 2022 році Україна виплатила приблизно 770 мільйонів доларів авансом іноземним постачальникам зброї за озброєння та боєприпаси, які так і не були доставлені, прибули неповними або виявилися непридатними до використання. Такі дані наводяться у внутрішніх урядових документах та інтерв’ю, на які посилається FT.
Розслідування ґрунтується на витоках державної документації, судових матеріалах і свідченнях чиновників та посередників, висвітлюючи непрозорий і високоризиковий світ військових закупівель у воєнний час.
Один з яскравих прикладів — компанія OTL Imports, невеликий магазин боєприпасів у місті Тусон, штат Аризона, що у 2022 році уклала контракт з Україною на постачання артилерійських снарядів на суму 49 мільйонів євро.
Засновником компанії є 28-річний Таннер Кук, і вона не мала жодного досвіду з контрактами такого масштабу. Попри отримання авансу у 17,1 мільйона євро, снаряди так і не надійшли. Україна виграла арбітраж проти OTL, однак повернути гроші поки не вдалося.
Колишній міністр оборони України Олексій Резніков, який відповідав за перші воєнні закупівлі, виправдовує використання іноземних посередників як вимушений крок.
Однак швидкість і відчай мали високу ціну.
Через дефіцит на світовому ринку ціни зростали, контракти зривались, а іноді мали ознаки шахрайства.
Історія з OTL — лише одна з понад 30 подібних. В іншому випадку йдеться про американську компанію Regulus Global зі штату Вірджинія, яка отримала понад 160 мільйонів доларів авансом за постачання снарядів калібру 155 мм за стандартами НАТО. Державний спецекспортер України «Спецтехноекспорт» тепер заявляє, що Regulus порушила контракт і не виконала зобов’язання. Regulus своєю чергою заперечує звинувачення, стверджуючи, що продовжувала постачання попри фінансові труднощі і що насправді це Україна винна їй 350 мільйонів доларів.
Поки ці справи тягнуться в арбітражних судах Лондона, Відня та Женеви, українські антикорупційні органи відкрили низку розслідувань. Декілька посадовців, відповідальних за закупівлі, були звільнені або отримали підозри.
У відповідь на суспільне обурення та занепокоєння міжнародних партнерів, зокрема країн НАТО, Володимир Зеленський ініціював реформу системи оборонних закупівель. У січні 2024 року він призначив Марину Безрукову, досвідчену фахівчиню у сфері логістики, керівницею Агенції оборонних закупівель із завданням провести системну перебудову процесів.
Попри фінансові втрати та репутаційні ризики, Резніков наполягає, що ці провальні угоди — лише мала частина великої роботи із забезпечення фронту. «Скільки контрактів було підписано? — риторично запитує він. — А скільки з них опинилися в судах?».
Розслідування Financial Times надає рідкісний і детальний погляд на те, як у тумані війни навіть уряди з добрими намірами можуть стати жертвами спритних ділків — особливо коли йдеться про виживання на полі бою, де вирішують не лише кулі, а й контракти.