В українському суспільстві зміцнилося розуміння, що поступки Москві лише призведуть до нових агресивних дій у майбутньому.
Українці не готові йти на компроміс із росією, попри затяжну війну та тяжкі наслідки вторгнення, пише Foreign Affairs.
В українському суспільстві зміцнилося розуміння, що поступки Москві лише призведуть до нових агресивних дій у майбутньому. Натомість країна продовжує зміцнювати обороноздатність, розраховуючи на міжнародну підтримку та усвідомлюючи, що боротьба буде довгою.
Якщо в перші місяці війни деякі українці були готові обговорювати можливість компромісу щодо Криму та Донбасу, то нині абсолютна більшість вважає, що територіальна цілісність країни не підлягає обговоренню.
Окупація розглядається не як політичне питання, а як злочин, що вимагає не переговорів, а справедливості та відновлення суверенітету.
Триваюча мобілізація показує, що Україна налаштована на довгостроковий опір, попри військову та економічну втому. Навіть за умов дефіциту боєприпасів, проблем із західними постачаннями та зруйнованої інфраструктури бажання захищати країну залишається незмінним.
Вони не довіряють обіцянкам Кремля та впевнені, що будь-яке перемир'я без повного виведення російських військ лише дасть передишку для нової фази війни.
Україна продовжує вимагати від Заходу посилення військової допомоги, розуміючи, що без підтримки союзників протистояти росії в довгостроковій перспективі буде вкрай складно. Однак залежність від зовнішньої допомоги не послаблює рішучість, а навпаки, зміцнює усвідомлення того, що на кону не лише доля країни, а й безпека всієї Європи.
Роздуми про можливі переговори з Москвою у Києві сприймаються як спроба Заходу захистити власні інтереси коштом України. Київ вимагає чітких гарантій безпеки й усвідомлює, що будь-які поступки лише підштовхнуть Кремль до нових агресивних дій.
Війна стала не просто боротьбою за незалежність, а й символом опору російському імперіалізму, що загрожує не лише Україні, а й усьому регіону.