2022-й має остаточно прибрати російську мову з телебачення та звільнити простір для українських митців
Новий рік – традиційний час боротьби між минулим і майбутнім. Ця боротьба втілюється не лише в тому, що ми підбиваємо підсумки та складаємо плани, а й у наративах, які звучать за святковим столом (у вигляді тостів), у промові президента, та й загалом – з екранів телебачення.
Цього року з екранів телебачення знову звучать старі радянські наративи, але до них додається трансляція фільмів та серіалів російською мовою.
Я не маю нічого проти російської у побуті, та й сам в особистому спілкуванні часто її вживаю. Але то в побуті, а в публічному просторі російської не має бути – це моє глибоке переконання.
Як казав видатний теоретик націоналізму Бенедикт Андерсон у книзі "Уявлені спільноти", нація – це плем'я, яке читає спільні книжки. Я би додав у наш час: ... і дивиться спільні телепрограми.
Спільна мова у публічному просторі потужно працює на створення та згуртування української політичної нації, хоч би якими мовами люди не розмовляли приватно.
Але це не подобається ні Росії, ні олігархам. Тому що в успішній Україні немає місця ні першій, ні другим. Тому вони намагаються протягати російську у публічний простір, щоб потім мати можливість говорити про Новоросію, про захист російськомовних від націоналістичної хунти, про перший-другий-третій сорти українців, яким треба голосувати на виборах не за принципом "обери собі краще життя", а за принципом "голосуй за своїх проти чужих".
Я не жартую, це все дуже серйозно. Це складова війни, яка є не менш важливою за сотні танків та десятки тисяч солдатів на наших кордонах. Відчуття єдиної долі з Росією, яке нам нав'язують ось уже 100 років (якщо не 350), картинка абстрактної "російськомовної країни", в якій ми нібито живемо, – це не жарти.
Ганьба, що випущений "Кварталом-95" російськомовний серіал "Свати" практично одночасно крутять на російському державному телеканалі "Россия-1" та українському "1+1".
Телебачення за законом має бути українською мовою, бо телебачення – це сьогодні основний публічний простір. Порушення закону відбувається за прямого потурання Держкіно, яке видає дозволи на показ фільмів, і Нацради з питань телебачення й радіомовлення, яка має забезпечувати дотримання закону телеканалами.