На тлі триваючої війни в Україні напруженість між росією та НАТО наближається до критичної точки.
11 грудня 2025 року генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив у Берліні з однією з найжорсткіших заяв від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
«Ми — наступна ціль росії, і ми вже в небезпеці», — заявив він, підкреслюючи, що Альянс має негайно збільшити видатки на оборону, щоб запобігти конфлікту масштабу Другої світової війни.
Ця заява, зроблена на тлі нещодавніх інцидентів із порушенням повітряного простору НАТО та зростання гібридних загроз, підкреслює нагальність моменту.
Розбираємо ключові тези виступу Рютте, реакцію москви, свіжі дані про військові витрати та аналітичні оцінки експертів, щоб зрозуміти, наскільки реальною є загроза нової війни в Європі.
Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки у Берліні, Рютте не просто констатував загрозу — він окреслив картину надвигаючої кризи.
За його словами, росія у 2025 році виробила близько 2000 крилатих і балістичних ракет наземного базування, досягнувши піку виробництва, а її економіка повністю переорієнтована на війну.
«Війна біля наших дверей. росія повернула війну в Європу, і ми маємо бути готовими до війни такого масштабу, який пережили наші бабусі й дідусі», — попередив генсек, вказуючи на можливу готовність москви до військових дій проти НАТО в найближчі 5 років.
Рютте звинуватив деяких членів Альянсу в «тихому самозаспокоєнні», які не відчувають надзвичайність загрози та вірять, що час на їхньому боці. Він закликав до негайного зростання оборонних видатків і виробництва озброєння, щоб забезпечити війська всім необхідним.
«Якщо ми не будемо діяти швидше, сценарій війни стане реальністю», — наголосив він, підкресливши, що єдність НАТО — ключ до запобігання ескалації.
Ця заява перегукується з недавніми попередженнями французьких та італійських військових лідерів про ризик прямого зіткнення, а також із дискусіями напередодні саміту НАТО в Гаазі, який відбудеться у червні 2026 року.
москва, як і очікувалося, відкинула ці звинувачення. путін у недавньому інтерв’ю індійському виданню India Today заявив, що росія «не збирається воювати з Європою», але готова оборонятися, якщо Захід ініціює конфлікт.
кремль звинувачує НАТО в ескалації, підкреслюючи, що сплеск попереджень збігається з дебатами про підвищення оборонних витрат Альянсу до 5% ВВП. За словами путіна, мета москви — захист «русскоязычного населения», мови та православ'я в Україні, а також відмова від подальшого розширення НАТО.
Це класична риторика москви, яка маскує значно амбітніші цілі: контроль над усією Україною та ослаблення НАТО як структури.
Щоб зрозуміти масштаб виклику, звернімося до останніх цифр. Згідно зі звітом НАТО за червень 2025 року, всі 32 члени Альянсу цього року досягли або перевищили цільовий показник у 2% ВВП на оборону — у порівнянні лише з трьома країнами у 2014 році.
Європейські союзники та Канада разом інвестують понад 485 млрд доларів (у цінах 2021 року) — на 41% більше, ніж у 2014-му. Однак нові орієнтири — 3,5% ВВП до 2028 року та 5% до 2035-го — поки що недосяжні для більшості. У 2025 році лише Польща (4,48%), Литва (4%) та Латвія (3,73%) перевищують цю планку, що відображає географічну близькість до росії.
З іншого боку, росія у 2025 році витрачає на оборону близько 10% ВВП — еквівалент 149 млрд доларів за даними SIPRI, що робить її третім найбільшим військовим бюджетом у світі після США та Китаю.
Аналітики RUSI зазначають, що «військова економіка росії канібалізує всі ключові змінні для довгострокового процвітання», але поки що дозволяє кремлю «дозволити собі розкіш другого антиНАТОвського фронту» — гібридної війни проти Європи: кібератак, саботажу та дезінформації.
У вересні 2025 року зафіксовано різкий стрибок порушень повітряного простору НАТО: 19 інцидентів над Польщею та ще один над Румунією, що експерти IISS називають «парадоксом ескалації» — тестуванням єдності Альянсу.
Експерти підкреслюють, що загроза не є лише конвенційною. У звіті DGAP за листопад 2025 року йдеться про «різкий ріст російських гібридних операцій проти Європи» від початку війни в Україні: від кібератак на критичну інфраструктуру до дронових вторгнень і дезінформаційних кампаній.
москва прагне підірвати колективні механізми НАТО та ЄС, перебудовуючи європейську архітектуру безпеки на свою користь. Навчання «Запад-2025» у вересні стали демонстрацією сили біля східного флангу НАТО, з акцентом на дрони та роботизовані системи.
CSIS попереджає, що нова Національна стратегія безпеки США (NSS) за адміністрації Трампа може «зруйнувати НАТО», знижуючи пріоритет Європи та очікуючи, що континент сам забезпечить свою оборону.
Це підсилює російські наративи про «слабкість» Альянсу. Водночас, як зазначає EPC, росія веде «неоголошену війну на північному фронті», порушуючи повітряний простір Естонії, що вимагає зміцнення європейської оборонної технологічної бази (EDTIB).
Аналітики Russia Matters підкреслюють, що москва використовує розбіжності всередині НАТО — особливо щодо України — щоб розхитати статтю 5 про колективну оборону. Дослідження у журналі Journal of Strategic Studies (листопад 2025) показує кореляцію: країни, що межують із росією (Фінляндія, Польща, Прибалтика), роблять найбільший внесок у НАТО, тоді як правий популізм в Угорщині, Словаччині та Туреччині гальмує консенсус.
Заява Рютте — це не просто риторика, а сигнал тривоги на тлі реальних загроз: від рекордного виробництва ракет до гібридних провокацій. Якщо НАТО не прискорить інвестиції — до 5% ВВП до 2035 року, як обіцяно на саміті в Гаазі, — ризик ескалації зростатиме.
росія, попри економічні втрати, продовжує тестувати межі Альянсу, експлуатуючи внутрішні розбіжності. Для Європи це момент істини: єдність і вкладення в оборону можуть запобігти катастрофі, але зволікання зробить її неминучою.
Як сказав Рютте: «Час діяти — зараз».