Не може бути в армії, що воює, осіб, центр яких знаходиться в столиці ворога.
На інформаційних ресурсах, пов’язаних з Московським Патріархатом в Україні, вже почали поширювати думку, що ухвалений закон про Службу військового капеланства (СВК) нібито дозволить цьому релігійному об‘єднанню направляти своїх капеланів у Збройні сили та інші військові формування України.
Дійсно, у прийнятому законі відсутня пряма норма, яка б забороняла релігійним організаціям, що належать до об’єднання з центром у Росії (зокрема тим, які належать в Україні до Московського патріархату) направляти своїх капеланів до українського війська.
Але це питання врегульоване іншим законом — законом №2662, де сказано:
«Ст. 5. Не допускається надання переваг або накладення обмежень у діяльності релігійної організації (об’єднання), що входить до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, крім обмеження доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників такої релігійної організації у частини, з’єднання Збройних Сил України та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених законом».
У законі про Службу військового капеланства зазначено, що правовою основою її діяльності є, зокрема, закони України — отже і закон №2662.
Цей закон МПвУ вперто ігнорує, однак від цього він не перестав бути законом.
Очевидно, що слід очікувати намагань МП в рамках підготовки до вступу закону про СВК в дію (з 1 липня 2022 р.) проігнорувати норми закону №2662 та зайти до українського війська.
Однак законних підстав зробити це у МП нема.
Впевнений, що при кожній подібній спробі військові, ветерани та громадськість будуть про це їм нагадувати.
Заступник голови управління зовнішніх церковних зв’язків УПЦ ПЦУ Євстратій Зоря