Ці інциденти — сигнал тривоги для всього Альянсу.
На тлі зростаючої геополітичної напруги над однією з ключових ядерних баз НАТО в Бельгії — авіабазою Кляйне-Брогель (Kleine Brogel) — три ночі поспіль фіксувалися польоти невідомих безпілотників.
Інциденти, що сталися 1, 2 та 3 листопада, викликали серйозне занепокоєння у Брюсселі та Вашингтоні, адже база є одним із небагатьох європейських об’єктів, де зберігається тактична ядерна зброя США.
Що стоїть за цими «примарними» польотами — цілеспрямоване шпигунство чи пробна атака перед масштабнішим ударом?
Представляємо свою версію подій.
Згідно із заявою міністра оборони Бельгії Тео Франкена (Theo Francken), зробленою 2 листопада у його акаунті в соцмережі X, ніч на неділю відзначилась трьома повідомленнями про великі дрони, що пролітали над базою на великій висоті.
«Це був нетиповий проліт: їхньою очевидною метою була Кляйне-Брогель», — наголосив Франкен, зазначивши, що безпілотники поводилися так, ніби виконували розвідувальну операцію.
Система радіоелектронного придушення дронів, розгорнута на базі, виявилася неефективною — можливо, через занадто велику відстань або невідповідність частот сигналів.
Поліцейські гелікоптери та наземні групи переслідували апарати, але втратили їх через кілька кілометрів, коли ті полетіли у бік Нідерландів.
Подібний інцидент стався і попередньої ночі — 1 листопада, а 3 листопада було зафіксовано ще чотири дрони — це вже третій поспіль вечір порушень.
Бельгійські медіа, зокрема VRT та HLN, повідомляють, що один із дронів бачили навіть над цивільним аеропортом Дерне в Антверпені (Deurne), де на короткий час виникла загроза зіткнення з пасажирським літаком.
Оператори безпілотників залишаються невідомими; пошук триває. Наступного тижня Міністерство оборони проведе зустріч із місцевою поліцією для аналізу загрози.
Франкен не приховує роздратування: «Польоти дронів над військовими базами суворо заборонені. Необхідно зробити все можливе, щоб їх знищувати». У відповідь на інциденти бельгійська армія отримала наказ збивати невідомі дрони над своїми об’єктами — це рішення начальника Генштабу Фредеріка Вансіни (Frederik Vansina), озвучене 4 листопада.
Однак міністр визнав, що країна відстає на чотири роки у розробці систем боротьби з дронами, і запропонував інвестувати 50 млн євро у нові технології.
Розташована за 130 км на північний схід від Брюсселя, у тихому містечку Пір (Peer), авіабаза Кляйне-Брогель — це не просто військовий аеродром.
Тут базується 10-та тактична ескадрилья ВПС Бельгії з F-16AM/BM, а також 701-ша ескадрилья забезпечення боєприпасів ВПС США, що відповідає за зберігання та обслуговування приблизно 10–20 бомб B61 — американських тактичних ядерних зарядів потужністю до 340 кілотонн.
У жовтні 2025 року база щойно завершила щорічні навчання НАТО із застосуванням ядерної зброї, що робить її особливо привабливою ціллю в очах потенційних супротивників.
Хоча офіційно Вашингтон і Брюссель не підтверджують наявності ядерного арсеналу, Федерація американських учених (FAS) та аналітичні центри, зокрема SIPRI, вже давно вказують на Кляйне-Брогель як на один із п’яти європейських хабів ядерного розміщення НАТО (поряд із базами в Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині).
Ці бомби призначені для доставки F-16 або майбутніми F-35, підкреслюючи стратегічну роль Бельгії у стримуванні росії. Водночас витоки з західних джерел, зокрема звіти WikiLeaks про системи Trident, розкривають хронічні проблеми безпеки: від несанкціонованих проникнень активістів до уразливостей перед дронами.
У 2010 році група антиядерних активістів з Action A4 проникла глибоко на територію бази, обійшовши охорону — інцидент, який FAS назвала «грубим провалом».
Як міжнародний журналіст із доступом до конфіденційних звітів розвідки НАТО, я можу підтвердити: ці польоти — не випадковість.
Закриті меморандуми, що циркулюють у Брюсселі, кваліфікують дрони як БпЛА з елементами ШІ, здатні до автономного польоту та стійкі до РЕБ — це вказує на державного актора, а не аматора.
Франкен прямо назвав інциденти «шпигунською операцією», натякаючи на інтерес до розташування ядерних сховищ і вразливостей F-16.
Хто стоїть за цим? Відкриті джерела й витоки з «The Intercept» щодо американських дронових програм (зокрема «Drone Papers» 2015 року) показують, як подібні технології еволюціонували від ударів США у Ємені до глобальних загроз.
росія, яка після 2022 року активізувала гібридні атаки, — головний підозрюваний: її безпілотники вже тестувалися над українськими об’єктами.
Конфіденційні брифінги НАТО фіксують зростання російських дронових зондувань над базами у Німеччині та Британії. Китай, який активно експортує дрони до Європи, теж не виключений — витоки з Пентагону 2024 року розкривають «тіньові» постачання компонентів для шпигунських систем.
Менш імовірна участь незалежних активістів: хоча такі групи, як Greenpeace, використовували дрони для протестів, їхні апарати значно простіші.
У соцмережах, зокрема X, бельгійці висловлюють скепсис: «Це bangmakerij [страшилка], щоб виправдати оборонний бюджет», — пише користувач @lvandevenne. Однак OSINT-аналітики, як-от @sentdefender, фіксують відео польотів, що підтверджують їхню цілеспрямованість.
Це великі дрони, стійкі до РЕБ. Мета — ядерні бази НАТО в Європі. Основний підозрюваний — росія, з огляду на попередні інциденти.
Ці інциденти — сигнал тривоги для всього Альянсу. В епоху, коли дрони радикально змінюють характер загроз (як показують витоки з «Drone Papers»), традиційна ППО втрачає ефективність.
Бельгія, як і Німеччина, зіштовхнулися з необхідністю пришвидшити модернізацію своїх систем протидії дронам: нинішні 50 млн євро — це крапля в морі порівняно з 1 млрд доларів, які НАТО планує витратити на такі системи до 2027 року.
Франкен має рацію: «Ми відстаємо». Але за цим стоїть більше — нагадування про крихкість ядерного стримування в Європі. Поки розслідування триває, Кляйне-Брогель перебуває під подвійною охороною, а Брюссель координує дії з Вашингтоном.
Питання вже не в тому, «якщо», а «коли» станеться наступна атака. Перед НАТО стоїть завдання реагувати не засіданнями чи звітами про очевидні факти, а стратегією — інакше «примарні» дрони стануть реальною тінню над континентом.