Козицький, Комарек і тінь «Газпрому»: що стоїть за провалом оборони Сумщини.
Наступ окупаційних військ московії на Сумщину розпочався наприкінці лютого й триває до сьогодні. Особливо активними стали кінець травня – початок червня: евакуації, інтенсивні обстріли, артилерія та авіаудари стали регулярними.
Наразі російські війська знаходяться за 22 кілометри від міста Суми та мають змогу обстрілювати місто з РСЗВ.
Як готувалися фортифікаційні споруди на Сумщині
На спорудження фортифікаційних споруд на Сумщині було виділено майже 3 млрд. грн з резервного фонду Держбюджету.
Здебільшого розпорядником цих коштів є Служба відновлення та розвитку інфраструктури Сумської області.
У ініціативи Зеленського, кошти на яку виділяли з державного бюджету, відповідальна за зведення фортифікацій на території Сумщини у 2024 році була Львівська обласна військова адміністрація. Ба більше, «куратором» будівництва був відряджений сам заступник Максима Козицького, похресник його батька Зіновія, Юрій Бучко.
Переможцями тендерів ставали невідомі оборонні постачальники, на кшталт Гринкевичів, які вочевидь пов'язані зі львівським обласним керівництвом.
У червні 2024 року стало відомо, що над зведенням фортифікаційних споруд на Сумщині нелегально працювали працівники «Галсільлісу», яких добровільно-примусово відправили львівські обласні чиновники, а кошти з бюджету освоювали підрядники.
25 червня 2024 року «Антикорупційний моніторинг Львівщини» опублікував скріни конфіденційної переписки між керівником Галсільлісу Іваном Підгородецьким і керівниками дочірніх лісогосподарських підприємств.
Очевидно, що підрядник отримували мільйони з бюджету, а частину робіт не офіційно виконували працівники обласного комунального підприємства.
Кожен такий фактор негативно вплинув на обороноздатність цих рубежів та вартувати не лише втраченої території, а й життів наших військових та цивільних мешканців Сумщини.
Сьогодні поліція здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України.
Йдеться про зловживання владою або службовим становищем (номер кримінального провадження з ЄРДР 42024142410000142).
За попередньою інформацією правоохоронців, службові особи «Галсільлісу», зловживаючи службовим становищем під час виконання робіт із будівництва фортифікаційних споруд, спричинили тяжкі наслідки державним інтересам.
Загалом минулоріч НАБУ було відкрито сім кримінальних проваджень щодо можливих зловживань під час облаштування оборонних споруд та інженерних загороджень на Сумщині
Одним із резонансних випадків стало повідомлення про підозру голові Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з розслідування корупції на будівництві фортифікацій, народному депутату Миколі Задорожньому.
15 липня 2024 року НАБУ оголосило йому підозру у вимаганні хабаря розміром 3,4 мільйона гривень за сприяння у виділенні коштів на ремонт водогону на Сумщині.
Однак, після повідомлення про підозру голові комісії, її діяльність фактично припинилася, і подальші засідання не проводилися. Це вже тоді викликало занепокоєння, оскільки на деяких прикордонних ділянках Сумщини фортифікаційні споруди або були відсутні, або будувались, м’яко кажучи, неякісно.
За даними СБУ, по Україні було відкрито 30 кримінальних проваджень на суму близько 20 млрд грн, тоді як на будівництво укріплень по всій Україні було виділено близько 46 млрд грн. Станом на кінець 2024 року, інформація про завершення розслідувань або передачу справ до суду щодо зловживань при будівництві фортифікацій на Сумщині у відкритих джерелах відсутня. Тому контроль з боку громадськості та журналістів за ходом розслідувань у цій сфері просто необхідний.
Юрій Бучко, родина Козицьких та російський слід
06 лютого 2020 року Володимир Зеленський призначив Максима Козицького очільником львівської ОДА (в подальшому ОВА)
22 квітня 2020 року голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький представив колективу Львівської обласної державної адміністрації новопризначеного заступника. Ним став Юрій Бучко.
За інформацією «Антикорупційного моніторингу Львівщини» Бучко є похресником батька голови Львівської ОВА.
Саме Бучко був відповідальним за «будівництво фортифікацій» на Сумщині, про що він сам заявляв.
Козицькі, Комарек і Газпром
Родина голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького на третій рік повномасштабного вторгнення рф в Україну продовжує співпрацювати з європейським бізнес-партнером, пов’язаним із росією.
У ТОВ «Горизонти» Козицькі — міноритарні акціонери, а 80% у ньому належить чеському бізнесмену Карелу Комареку.
Хто такий Карел Комарек?
Це засновник і власник інвестиційної компанії KKCG із штаб-квартирою у Празі. Там він відповідає за довгостроковий стратегічний розвиток групи, приймає рішення про інвестиції та розширення, бере участь у переговорах про довгострокові партнерства. Активи під управлінням KKCG оцінюються у понад 6 млрд євро. Сам Комарек живе про всяк випадок у Швейцарії, що не заважає йому бути п’ятим у переліку найбагатших громадян Чехії. Нам такі випадки теж відомі.
Спочатку ідея не була реалізована. Якраз до часів «газової війни» між рф та Україною взимку 2008–2009 років. Тоді росіянами було ухвалено стратегічне рішення — будувати інфраструктуру в обхід газотранспортної системи України. «Газпром» тоді почав публічно оголошувати про наміри поетапно відмовитися від використання української ГТС. Саме одним з елементів цієї альтернативи стали запропоновані Комареком нові газосховища на території Чехії. Тож, як на мене, є очевидним, що пан Комарек — давній, системний і, так би мовити, ідейний ворог української енергетики і союзник Кремля.
І хоча публічно «Газпром» у той час про проєкт із MND не повідомляв, учасники ринку були обізнані про перемовини та підготовку російським монополістом зокрема і цього проєкту до реалізації та навіть використовували це як аргумент на перемовинах з українською стороною щодо вартості транспортування газу.
Перша інсайдерська інформація щодо цього почала з’являтися у чеських ЗМІ 2011 року. В окремих матеріалах тоді висміювалися теплі стосунки Комарека з росіянами та наголошувалося на потенційних ризиках тісної співпраці з «Газпромом» у стратегічних секторах економіки.
До речі, тоді ж хокейний фанат Комарек через свою компанію підписав угоду про партнерство та став одним із найбільших спонсорів російської Континентальної хокейної ліги. Її офіційним партнером він був аж до 2016-го.
2013 року MND і «Газпром» підписали офіційну угоду про будівництво підземного сховища газу (ПСГ) у чеському Дамброжице. Відповідна новина з фото досі є на сайті «Газпрому». В офіційному релізі події є пряма мова Комарека, в якій той називає «Газпром» стратегічним партнером. Тепер це ПСГ — найсучасніше сховище газу в Чехії обсягом у 12% від усіх ПСГ країни.
Побудували ПСГ, в борді якого сиділи газові чекісти – відомий Медведєв, ексрезидент ГРУ в Сирії Тригуб тощо. А Комарек отримав термінал «Самара», який, за даними СБУ, забезпечував паливом «ЛНР» і «ДНР».
Його побудували вже тоді, коли рф окупувала Крим і вбивала українців на Донбасі, — впродовж 2014–2016 років. На різних етапах реалізації повідомлялося про різні оцінки вартості інвестицій у проєкт — від 100 до 400 млн євро.
А далі починається детектив, з одного боку. А з іншого — досить стандартна історія проникнення російської агентури до Європи.
Для реалізації та подальшого управління проєктом чеського ПСГ ще 2008 року було створено чеську компанію Moravia Gas Storage a.s. З 2013-го та аж до 2024 року 50+% власності належала «Газпрому». Часткою у менш як 50% володіла чеська MND a.s. Комарека.
Чеське ПСГ спокійно працювало в інтересах і, найімовірніше, під фактичним контролем «Газпрому» аж до червня 2022 року, коли в Україні вже вирувала повномасштабна війна з росіянами. Тоді група Комарека KKCG оприлюднила заяву про припинення співпраці з «Газпромом» на об’єкті в Дамброжице у зв’язку з війною в Україні та по початок перемовин з урядовою енергетичною компанією про використання ПСГ в інтересах Чехії.
Після схвалення 10-го пакета санкцій проти РФ навесні 2023 року KKCG повідомила про призупинення контракту з «Газпромом». Тож між заявою та фактом припинення спільної діяльності минуло дев’ять місяців, поки «Газпром» благополучно управляв важливим газовим об’єктом у Чехії.
Уже на початку 2024 року, попередньо погодивши свої дії в Національному банку та уряді Чехії, KKCG провела двоетапну операцію з «розмиття» частки «Газпрому» в Moravia Gas Storage a.s. Спочатку були прибрані з наглядової ради компанії всі представники «Газпрому», яким перед цим уряд Чехії анулював візи.
Потім навесні 2024 року нове керівництво Moravia Gas Storage a.s. ухвалило рішення про допемісію акцій, в результаті якої частка Комарека в компанії збільшилася до 97%, «Газпрому», відповідно, зменшилася до 3%.
Наприкінці травня 2024 року KKCG повідомила про завершення змін у структурі власності компанії. Але 3% акцій залишаються за «Газпромом» до сьогодні. Було б дивно, якби такі давні партнери, що завели «прямих агентів» ГРУ та ФСБ прямо у серце газового бізнесу Європи, не уклали «понятійки», за якою Комарек, найімовірніше, просто перекрутив таблички і продовжив працювати в інтересах Москви.
Ще раз для розуміння: ЄС заборонив російським громадянам та юридичним особам бронювати потужності для зберігання газу в Європі, і це прямо свідчить про те, що формальний вихід росіян із бізнесу відбувся не через війну проти України, а через 10-й пакет санкцій Євросоюзу. Під час усієї війни, як обмеженої, так і повномасштабної, вони спокійно працювали. І у своєму річному звіті Moravia Gas Storage a.s. за результатами 2023 року продовжувала називати найкривавішу у ХХІ сторіччі війну «конфліктом в Україні».
Провал будівництва фортифікацій на Сумщині має не лише корупційне, а й системне політико-економічне підґрунтя. Ключову роль у ньому відіграв голова Львівської ОВА Максим Козицький, чий заступник Юрій Бучко курував спорудження оборонних рубежів, залучаючи непрозорих підрядників і використовуючи неофіційну працю.
Батько Максима Козицький Зіновій Козицький мав партнером та куратором Віктора Медведчука, якому постійно звітувався за виконану роботу.
Замість фахових і якісних укріплень, північний регіон отримав недобудовану або формальну інфраструктуру, яка не витримала першого ж удару.
Особливу тривогу викликає бізнес-зв’язок Козицького з чеським олігархом Карелом Комареком, партнером «Газпрому» та спонсором російської КХЛ. Враховуючи довголітню співпрацю Комарека з російськими енергетичними структурами навіть після 2014 року, а також часткову участь «Газпрому» у стратегічних об'єктах його компаній, цей зв’язок ставить під сумнів лояльність самого Козицького до українських державних інтересів.