В історичному центрі міста на будівництві за адресою Жовтнева 5а вирує археологічне життя. Експерти віднайшли унікальні для полтавського краю знахідки: рідкісну бойову сокиру та печатку тисяцького Володимира Мономаха.
За словами кандидата історичних наук, наукового співробітника Полтавської археологічної експедиції Юрія Пуголовка, коли черговий раз розширялося будівництво на Жовтневій 5а, археологи з’явилися на місці робіт і провели дослідження котловану, куди розширювалося будівництво.
«Основний матеріал аналогічний тому, що ми віднайшли минулого року. Це, перш за все, слов’янські керамічні залишки Х століття, черепки Давньоруського посуду ХІІ-ХІІІ століть, а також унікальні частини матеріалів, котрі пов’язані з існуванням полтавської фортеці XVII-XVII століть», - розповів полтавський археолог.
Як нам повідомив Юрій Пуголовок, особливе та виняткове місце з-поміж віднайдених археологічних знахідок належить унікальній залізній бойовій сокирі та печатці Ратибора (тисяцький Володимира Мономаха).
Бойова сокира була віднайдена неподалік помешкання, яке полтавські археологи розкопали минулого року. Саме ж помешкання датується серединою Х століття. З віднайдених матеріалів з помешкання слідує те, що будинок належав дружиннику, людині, яка мала військовий стан. Як пояснює експерт, швидше за все, віднайдена бойова сокира, яка до речі, дуже рідкісна для полтавського краю, належала військовому або можливо вона була загублена, а потім знайдена в бою. Та поки що визначити дату походження сокири не можливо, але точно зрозуміло, що ця зброя з давньоруських часів. Про те, що ця сокира бойова свідчить її мала вага (363 грами).
Друга, але не менш значима знахідка, на жаль, не прив’язана до жодного з дослідницьких об’єктів, а просто існувала в пласті давньоруського часу.
«Спочатку, коли ми її знайшли, то думали, що це монета, при чому як зазвичай буває, всі гадали, що монета 30-х років XVIII століття. Але її почистили і виявилося, що це свинцева печатка відомого політичного та історичного персонажа Русі Ратибора (тисяцький Володимира Маномаха). Він був дуже відомою персоною в Переяславі й за князювання Володимира Мономаха. Ратибор швидко досяг політичного впливу і ваги в Києві – це 1070-1110 роки. Увесь період активної діяльності цієї особи велися суперечки, які присутні навіть зараз, що це за людина, яким він був на своїй посаді» - розповів Юрій Пуголовок.
Ця печатка цікава для археологів тим, що за 70 років віднайшли тільки 8 аналогічних. Наразі це східна знахідка з Переяславського князівства. І зараз потрібно з’ясувати, про які аспекти свідчить ця печатка. Та наразі ця доводить про велику лагуну життя в Полтаві.
* Ратибор - переяславський посадовець; був ближнім боярином Всеволода Ярославича. Коли останній став великим князем київським (1078), Ратибор деякий час був у Києві тисяцьким. Після невдалого походу Романа Святославича проти Всеволода Ярославича і ув'язнення Романового брата, Олега, Всеволод Ярославович послав (1079) Ратибора посадовцемув Тмутаракань, щоб тримати це місто (постійний притулок незадоволених князів-ізгоїв) у своїх руках, але через рік Ратибор був звідти вигнаний.
Після смерті Всеволода, Ратибор переїхав до його сина Володимира Мономаха в Переяславль, столицю Переяславського князівства, і став йому впливовим радником. Два половецьких хана, Ітларя і Китай, з'явилися (1095) в Переяславль продати Володимиру Мономаху світ. Ратибор умовив Мономаха порушити дане їм слово і винищити ханів з їх дружиною. Активну участь брав Ратибор в Вітічевскому з'їзді князів (1100), і був у числі мужів, які передали Давиду Ігоровичу рішення з'їзду. Коли Володимир Мономах зайняв великокняжий стіл (1113), Ратибор знову став тисяцьким в Києві й брав участь у зміні положення про позичкові відсотки, зроблені Мономахом внаслідок скарг на лихварів.