24 травня 1964 р., співробітниками КДБ СССР було здійснено підпал Державної публічної бібліотеки АН УРСР.
1964, 24 травня – вночі у Києві від підпалу загорілася Державна публічна бібліотека Академії наук УРСР (нині Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського). Полум’я знищило практично увесь відділ україніки та стародруки – від 500 до 600 тисяч книг та рукописів.
Підпал здійснив співробітник бібліотеки Віктор Погружальський. На суді він зізнався, що з вечора залишився на роботі, там поспав, а під ранок знищив свої документи й підпалив книги у декількох місцях.
Коли здійнялася пожежа, й свідки викликали пожежників, ті швидко загасити полум'я не змогли. Бо в усьому районі не було води через аварію на водопроводі. Ліквідували пожежу лише 25 травня, а за деякими свідченнями лише 26-го.
Зі 150 пожежників понад 10 отримали фосфорне отруєння. Це дало підстави припускати, що підпал був ретельно спланований радянською владою, а виконавець справи Погружальський використав не просто сірники, а фосфорні шашки.
Суд над палієм був відкритий, але зрежисований КДБ.
Погружальський мотивував свій вчинок «помстою директору» бібліотеки. На суді не порушувалося питання, чому Погружальський, який працював у російському відділі бібліотеки з метою помсти директору підпалив відділ україніки.
Усі учасники процесу дали підписку КДБ про нерозповсюдження інформації з процесу. Погружальский був засуджений до 10 (за іншими даними — до 15) років позбавлення волі, але, судячи з усього, не відсидів свій термін до кінця. Після звільнення оселився у Молдові і, за деякими відомостями, навіть працював в одній із бібліотек. Станом на 2006 рік проживав у столиці ПМР Тирасполі, залишившись громадянином України.
Євген Сверстюк того ж 1964-го року написав памфлет «З приводу процесу над Погружальським, в якому звинуватив у знищенні безцінних фондів бібліотеки тодішню «антиукраїнську владу». Так, за одну добу в полум'ї були знищені цінні джерела з історії України «домосковської доби, ціле наше середньовіччя пішло з димом» - писала Оксана Забужко.
Український дипломат та письменник Олександр Овсюк у своїх спогадах повідомляє, що мав розмову із Заступником Міністра закордонних справ УРСР Анатолієм Кисілем, який повідомив, що
Саме так совєти нищили українську ідентичність, українську культуру, щоб вільно виховувати манкуртів, які вважають, що культура - це неважливо (важлива лише економіка), чи що російська культура більш давня та розвинена у порівнянні з українською.