У США розуміють, що повідомлення про зміну режиму призведуть до максимальної ескалації Ірану, до межі його можливостей.
Атака США та «Ізраїлю» на Іран — це величезна авантюра Дональда Трампа, і поки незрозуміло, чим вона завершиться.
Про це заявив британсько-іранський історик і політолог Алі Ансарі з Університету Сент-Ендрюс (Шотландія), передає The Times.
З огляду на те, що зараз ведуться розмови про повалення ісламського режиму, професор зауважує: «Багато припущень буде перевірено протягом наступних кількох тижнів, але багато залежатиме від того, як відреагує іранське населення — це ключове питання».
У виданні зазначають, що, попри важливість цього моменту, вогнева міць, яку США можуть задіяти для цього завдання, є значно меншою, ніж та, що була використана для повалення іракського уряду Саддама Хусейна у 2003 році. Це ставить багато питань і визначатиме окремі аспекти кампанії.
По-перше, Пентагон діє тісно з «Ізраїлем», чиї потужні військово-повітряні сили вже продемонстрували здатність взяти під контроль іранське небо під час 12-денної війни минулого червня.
Якщо партнери, які зараз атакують Іран, серйозно налаштовані на повалення його духовного керівництва, їм доведеться врахувати, що це може бути довга війна. Навіщо іранським лідерам іти на подальші поступки — наприклад, у ядерних чи ракетних питаннях, — якщо вони розуміють, що справжнім питанням зараз є виживання їхньої 47-річної диктатури?
The Times припускає, що ці погрози США щодо зміни режиму мають на меті залякати людей Хаменеї та змусити їх швидко капітулювати з ядерних та інших питань. В очевидній спробі відокремити долю тих, хто виступає проти режиму, від глухого кута переговорів з тим самим урядом Трамп наказав іранській опозиції залишатися в укритті, поки тривають удари, та взяти під контроль іранський уряд «коли ми закінчимо».
У США усвідомлюють, що заяви про зміну режиму можуть призвести до максимальної ескалації з боку Ірану — до межі його можливостей. Це може варіюватися від спроб закрити Ормузьку протоку, вузьке місце для значної частини світової торгівлі нафтою, до ракетних атак на «Ізраїль» чи інших союзників США та прямих дій проти американських інтересів у всьому регіоні.
Минулого тижня витоки інформації свідчили про те, що якщо бомбардування триватиме понад десять днів, запаси окремих типів ракет у США можуть почати вичерпуватися.
Протягом багатьох років воєнної присутності в Іраку та Афганістані США скорочували інвестиції в ракетні арсенали. Тепер, витративши значну їх частину на підтримку України, бомбардування хуситів у Ємені та підтримку «Ізраїлю» в його попередніх протистояннях з Іраном, запаси окремих критично важливих боєприпасів є обмеженими.
Під час можливих атак Ірану на країни Перської затоки Тегеран зможе використати сотні пускових установок ракет малої дальності, які не були цілями «Ізраїлю» в червні минулого року. Це стривожить лідерів держав Перської затоки та водночас ще більше послабить здатність Пентагону захищати своїх союзників.
«Зараз я б не назвав ситуацію критичною, — каже аналітик відкритих джерел Джон Рідж, — але подальші значні витрати обмежать американську здатність спрямовувати ресурси на інші оперативні плани, зокрема ті, що стосуються Індо-Тихоокеанського регіону, з огляду на непередбачувану ситуацію з Китаєм».
Стримування Ірану може наражати США на ще більші ризики в майбутньому — наприклад, у разі дій Китаю проти Тайваню, що викликає занепокоєння в Пентагоні. Якщо іранцям «пощастить» уразити ключові цілі в «Ізраїлі» чи в інших місцях, це підвищить моральний дух прихильників режиму та надихне їх продовжувати війну.
Якщо Іран вирішить боротися до кінця, Трамп може зіткнутися з вибором — чи посилювати удари, зокрема атакуючи нафтові об’єкти, щоб завдати шкоди економіці. Люди Хаменеї сподіватимуться, що зі зростанням рівня страждань іранці згуртуються під цим прапором — як це частково відбулося під час минулорічної війни з «Ізраїлем».
У виданні припускають, що Пентагон стурбований: безстрокова кампанія може зрештою призвести до зміцнення тієї самої системи, яку президент Трамп прагне зруйнувати.
Нагадаємо, верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, а також президент країни Масуд Пезешкіан не постраждали внаслідок масштабної американо-ізраїльської атаки. Вище політичне керівництво держави продовжує виконувати свої обов’язки.