Від України вимагають поступитися територіями. А що пропонують натомість?

Гарантій безпеки Україні ніхто не пропонує, сталого миру тим більше

Російська соціологія: росіяни у цілому готові на будь-що, запропоноване путіним. Воювати – добре, припинити воювати – також добре. Бенефіціарами війни є еліти (поки живі й не сидять) та Москва. Решті по барабану: що наступати – бігти, що відступати – бігти.

Російська пропаганда й західна журналістика (з подачі політиків) стверджують, що вже домовлено: Україна віддає території в обмін на щось. Правда, вони не знають, що це за «щось», бо жодних ідей нема.

Гарантій безпеки Україні ніхто не пропонує, сталого миру тим більше. Росіянам просто потрібна перерва для переозброєння, західним політикам треба зобразити успішних миротворців. Всі шукають по шухлядах і кишенях, що б таке запропонувати українцям замість миру і безпеки, але, на лихо, жодних скляних намист та паперових цяцянок під рукою нема.

1. Якщо воюють дві країни й обидві потребують перерви, то замирення можливе. Але якщо одна сторона має гроші на переозброєння, а інша не має грошей на переозброєння, то кому перерва вигідніша? Очевидно, тій стороні, яка має гроші. Вона переозброїться й продовжить.
2. Якщо дві сторони хочуть домовитися, й одна вимагає від іншої чимось поступитися, а сама нічим не готова поступитися, то яка ймовірність домовленості? Якщо третя сторона схиляє до домовленості ці дві, але не готова сама нічого дати від себе, то чи збільшує це ймовірність домовленості?

Від України зараз вимагають поступитися територіями (й людьми), можливим членством у НАТО, різними іншими речами (на кшталт статуту російської мови або щось нове придумають).

Натомість росія не готова поступитися нічим. Захід не готовий поступитися нічим, не готовий фінансувати переозброєння під час нетривалого миру, не готовий дати якісь безпекові гарантії. Це не мир, це визнання поразки, бо перерва триватиме недовго, й переозброєна російська армія рушить далі.

Активне просування російською пропагандою й західною журналістикою ідеї про те, що домовленість вже фактично досягнута, є лише тиском на українське суспільство й політиків. Так гопник, який намагається відібрати у вас гаманець, який ви активно не віддаєте, ввічливо пояснює вам, що ви з ним фактично вже досягли домовленості про передачу гаманця новому власнику.