Відплата за Маріуполь: «Альзо, руссіше Іван, дас іст Цайт цу ґеен унд рехен»

Курська операція спантеличила Захід і налякала Кремль. Пристосувавшись до ситуації, ворог оговтується й починає свій широкий контрнаступ.

Почнемо з того, що один із провідних російських пропагандистських ресурсів «Readovka» розвів плач Ярославни про начебто примусову евакуацію із Курщини в Україну місцевих жителів. Вороги відверто маніпулюючи фактами, згадують Другу світову війну за традицією росії.

А хотілося б згадати інше, свіжіше, — депортацію маріупольців на росію у березні-травні 2022 року. Примусове вивезення під дулами автоматів, із фільтрацією, арештами, вбивствами та катуванням цивільних та апофеозом від управославленої повії Марії Львової-Бєлової: викраденням українських дітей!

Також слід нагадати, що за весь цей час (аж по нині) росіяни не просто не дали вибору людям, вони не допустили жодну міжнародну організацію для гуманітарної допомоги. Загалом  було депортовано щонайменше 74 тисячі маріупольців у різні регіони РФ, включаючи Далекий Схід та Камчатку:

• викрадено щонайменш 1500 дітей без батьків лише з одного тільки Маріуполя;
• арештовано не менш 10 тисяч цивільних під час фільтраційних процедур.

Тому, коли мова про «депортацію», то у XXI сторіччі є приклад потужніший за нацистський, і це приклад росії. А евакуація від України буде за участі міжнародників та преси, не сумніваймося, вона буде взірцем, як це має бути, — взірцем, який ніколи не буде досягнуто росіянами, свідомо не буде.

Ну, й окремо слід згадати, а що ж пише загалом на тему України та Курської операції західна преса. Власне, якщо проаналізувати більшість статей від початку визвольного походу нашої армії на північний схід, то 90% видань сходяться до наступних трьох основних тез:

• це підняло моральний дух усередині країни. Це необхідно: українська армія перебувала в складній ситуації на Донбасі, а її контрнаступ минулого року виявився менш успішним;
• це показало міжнародним партнерам, що Україна може повернути собі ініціативу. Обнадійливо, що США та ФРН, серед інших, дали зрозуміти, що вони не заперечують проти використання їхньої зброї на російській території;
• це викрило вразливості РФ. Диктатор путін використовує вторгнення як привід для зміцнення свого наративу про те, що росія веде оборонну війну проти Заходу. Однак це також додає доказів того, що ретельно створений імідж путіна як сильного й контролюючого лідера є порожнім.

Як головний медійний результат, ми знову на всіх перших шпальтах та повернули увагу до себе. Не просто повернули, а в цілком зухвало-позитивному ключі, але й не без крапель дьогтю.

Наприклад The Wall Street Journal чомусь почало описувати Курськ в схожому на Гааґу ключі. Місцями намагаючись показати курян, як жертву, але це поки виключення, аніж правило. Проте з огляду Курську операцію ми маємо не просто бути готовими, а вже починати формувати власні наративи для міжнародної спільноти та преси (хоча б на досвіді Ізраїля та своєму).