Американське видання «The Wall Street Journal» прямо звинуватило Зеленського в зриві прийняття закону про мобілізацію до ЗСУ.
Американці відверто глузують.
Зеленський боїться знижувати призовний вік від 27 до 25 років, у той час, як у самих США за законом призовний вік - 18 років. Так, у США давно не відбувалася масова мобілізація, там, знаєте і коміків президентами не обирають. Але закон відповідний у Штатах існує. Буде треба — застосують. Отакі справи.
«The Wall Street Journal», до речі — це те саме видання яке розповіло, як Зеленського про підготовку росії до вторгнення попереджав особисто голова ЦРУ Вільям Бернс. І воно ж розповіло, як офіс Зеленського намагався вивести з санкційних списків російського олігарха Абрамовича.
Тепер це...
Що це означає? Та просто те, що за якийсь час представникам України у відповідь на благання про зброю будуть відповідати:
«А навіщо вам зброя? Ви же захищатися не хочете! Наявної зброї вам достатньо аби призвати людей і закрити нестачу у бойових бригадах — але ж ви їх не призиваєте!»
І, чорт забирай — це правда!
На фронті це не для кого не секрет!
«The Wall Street Journal» дуже коректно говорить що Зеленський не поспішає приймати закон про мобілізацію, бо він стикнувся з великою кількістю людей які захищати Україну не бажають. Простіше кажучи — владі болить не Україна — владі болить її рейтинг.
Ви знаєте, я сам був противником мобілізації поліції або військових пенсіонерів. Але нещодавно я дізнався про масштаби явища — і дещо охренів. От хочу запитати.
Зі мною в одній роті служив майор з системи юстиції. Мав він звання сержанта, бо поліцейські звання не важать в ЗСУ, а строкову він закінчив сержантом. Цей дядько пройшов Мощун, Бахмут і Вугледар — служить досі.
Складно відправити здорових бичків штурмувати посадки, а на їхнє місце взяти обмежено придатних та вже поранених на фронті?
Я приторчав від новини що в Україні близько 200 тисяч військових пенсіонерів у віці 45-47 років, тобто трохи менше ніж мені. Слухайте, а чого їх не мобілізують?
Чому мені з паршивим зором і хворою спиною було не в падлу тягати по полях ящики з БПЛА та збирати апарати під обстрілами, чому мені зараз не впадлу щодня виходити на полігон — а їм не можна? Я абсолютно цивільна людина, військову спеціальність я опанував у ході війни — зараз я сержант-інструктор. Вони — мають військову освіту та спеціальність і отримують пенсії. Слабо?
Ні, я розумію, що хтось не може служити за станом здоров'я. Але хтось же може? Я ж можу! Пацани з чотирма контузіями можуть — я багато їх таких знаю. Якого?
Продовжимо далі.
Скільки призвано працівників регіональних офісів «Слуги народу» та іншого зеленого активу? Прозапас, Петров, Ніцевич, Погребиський, Борисенко — у нас у всіх фронт за плечима. Скільки топових зелених блогерів посмакували окопами — і де?
Я давно ставив це питання і повторю його. Влада має якісь плани на ведення війни? Вона знає, скільки людей треба призвати — а кого призивати не можна категорично? Ми почуємо від влади такі відповіді — чи ні?
Мене часто навідує думка, що влада мріє про той день, коли маса фронтовиків покірно схилить голову і скаже щось типу: «Ми втомилися — замирюйтеся з росією». Що через це нас мордують відсутністю поповнення, а тих хто готує кадри для фронту катують паперовим БДСМом — ви навіть не уявляєте як нас давлять паперовою роботою останнім часом. Проте.
Служачи інструктором на навчальному центрі і регулярно спілкуючись з бійцями з різних частин, я й близько не бачу настроїв про замирення з ворогом. А от злість я бачу і багато.
Чим це закінчиться — я не буду описувати. Самі здогадайтеся. Я просто опишу те що бачу. З одного боку влада має бойові бригади, які вже задовбалися воювати в режимі «один замість чотирьох». З протилежного боку — вже американці говорять, що зелена влада просто боїться проводити мобілізацію, бо боїться втратити рейтинги.
Далі зрозуміло?