Зеленський зрозумів, що рейтинг просідає і він достроково втрачає контроль. Дедлайн початку кінця прогнозувався з грудня 2019, але через турборежим відлік цього часу розпочався вже у вересні.
Спершу були кумедні спроби ігнорувати, потім глашатаї Зеленського роз’їхалися по областях зустрітися з громадськістю і «пояснити політику партії», але це отримало такий негатив, що витягнули головний козир - самого Зеленського.
Сьогодні він спілкувався не з журналістами, а з нацією: чуваки, я не змінився, все рівно, так, іноді я туплю, але все одно завжди думаю про вас.
Спрацювало?
Ні!
Прес-конференція не зняла питань капітуляції, не зніме питань ФОПів, землі, судового і правоохоронного безумства.
Провальна кадрова політика Зеленського лише пришвидшує його кінець.
Працювати ні з ким і нікому.
І, на жаль, Зеленський абсолютно некомпетентний.
Але страшно навіть не це. Страшно інше. Пригадуєте фразу Трампа, від якої Зеленського пересмикнуло в Нью-Йорку: «Я сподіваюся, Ви вирішите Ваші проблеми з Путіним. Я знаю, що Ви обоє над цим працюєте». Тоді злили найціннішого агента Путіна.
План Штайнмаєра – це лише частина плану Путіна. І в планах Путіна немає успішної, розвинутої України від «Сяну до Дону». Його бажання очевидні: зняти санкції, офіційно повернути Москву в клуб світових держав і контролювати Україну.
І йти далі на Захід.
Мені все ще хочеться вірити, що Зеленський – це не ЗеЛєнін, цього разу доставлений більшовиками в опломбованому вагоні в Україну, але з кожним днем ця надія згасає.
Ну, а нам своє робити.
Свобода – це справа сміливих і освічених.
До булави – треба й голови.
П.С. А розповідь наприкінці про «плітку» для ялтинської квартири знову нагадало Януковича.
Хонка...
Чувак, не муч себе і нас, йди з Богом до дітей.
Поки ми слухали ці казки, вбили ще одного українського вояка на фронті.