Created with Sketch.

Воїни на руїнах імперії

19:09

Поховання V століття в Ельзасі.

На сході Франції, у містечку Орбур-Вір (Horbourg-Wihr) поблизу Кольмара, археологи виявили невеликий могильник другої половини V століття. Попри скромні розміри, знахідка привернула увагу дослідників завдяки багатому поховальному інвентарю, зокрема зброї, прикрасам із дорогоцінних металів та похованням коней. Комплекс належить до часу, коли Західна Римська імперія переживала останні десятиліття свого існування, а на її територіях відбувалися значні політичні й соціальні зміни.

Відкриття зробили під час превентивних археологічних досліджень, що передували житловому будівництву. Розкопки проводили фахівці французького Національного інституту превентивних археологічних досліджень (INRAP). Окрім ранньосередньовічного могильника, вони дослідили частину галло-римського поселення, історія якого простежується від середини I століття н. е.

Від римського поселення до могильника V століття

У II–III століттях тут сформувався доволі щільно забудований квартал із житловими спорудами. Будівлі розташовувалися вздовж вулиць, планування яких змінювалося з часом. Археологи також виявили колодязі, вогнища, господарські ями та об'єкти невизначеного призначення, частина яких могла бути пов'язана з ремісничою діяльністю.

Упродовж IV століття інтенсивне використання цієї території припинилося. Надалі її відвідували лише епізодично, а в другій половині V століття тут виник невеликий могильник. Його площу вдалося встановити досить чітко. Хоча перевідкладені людські кістки в західній частині розкопу, вказують на можливе продовження некрополя за межами дослідженої ділянки.

Усього археологи виявили чотирнадцять людських поховань, одинадцять із яких належали дорослим або старшим підліткам, а три — дітям. Окремо зафіксовано два поховання коней. Могильні ями переважно мали чотирикутну або трапецієподібну форму, а їхні розміри відповідали статурі похованих. За попереднім датуванням, комплекс належить до періоду приблизно між 450 та 500 роками.

Зброя, прикраси та поховання коней

Особливу увагу привернули два чоловічі поховання з багатими наборами озброєння. Серед знахідок — меч, частково збережений у дерев'яних піхвах, скрамасакс — однолезова клинкова зброя, щит та ангон — спис із характерним довгим залізним наконечником. За оцінкою дослідників, подібні комплекси характерні для поховань вождів германського походження або федератів, інтегрованих до римської армії у V столітті.

Про привілейований статус померлих свідчать також декоративні елементи одягу та озброєння, виготовлені із золота й срібла та оздоблені гранатами. Подібні речі були не лише коштовними предметами, а й могли слугувати засобом демонстрації соціального становища їхніх власників.

Ще два жіночих поховання вирізнялися за своїм інвентарем. У них виявили пари позолочених срібних фібул, в тому числі фібули у формі птахів, скляне намисто, поясні пряжки та кістяний гребінь. Ці знахідки доповнюють уявлення про матеріальну культуру спільноти, представники якої були поховані на цій ділянці.

У межах могильника також виявили два поховання коней разом з елементами збруї. Їхня присутність становить особливий інтерес з огляду на багатий військовий інвентар окремих людських поховань. Водночас безпосередній зв'язок коней із конкретними похованими ще потребує з'ясування.

Воїни не лише за поховальним інвентарем?

Не менш важливими виявилися попередні антропологічні спостереження. Уже під час польових досліджень на кістках кількох осіб зафіксували патологічні зміни, зокрема щонайменше два ймовірні невправлені переломи. Один із них, імовірно, спричинив значне обмеження рухливості нижньої кінцівки.

У двох інших осіб виявили ушкодження кісток, які дослідники попередньо пов'язують із травмами від холодної зброї. Відсутність ознак загоєння може свідчити про швидку смерть після поранень. Для такого невеликого могильника подібні спостереження є особливо показовими, хоча остаточні висновки мають бути зроблені після детального антропологічного аналізу.

Ці дані дозволяють припускати, що воїнські атрибути, з якими поховали частину померлих, могли відображати не лише їхній соціальний статус, а й безпосередній зв'язок із військовим середовищем.

Військові еліти на колишньому римському прикордонні

Окреме питання стосується походження похованих. Характер озброєння, прикрас і поховального інвентарю дозволяє дослідникам пов'язувати комплекс із германською присутністю в регіоні доби Великого переселення народів. Однак археологічні предмети самі по собі не дають можливості однозначно визначити етнічну належність померлих. Так само потребує уточнення їхнє становище в місцевій політичній та військовій ієрархії.

Історичний контекст відкриття не менш важливий. У другій половині V століття територія сучасного Ельзасу перебувала в зоні значних політичних змін, пов'язаних із послабленням римської влади та діяльністю германських військових угруповань. Військове середовище цього часу було неоднорідним, а межі між римськими й германськими військовими традиціями не завжди були чіткими.

У цьому контексті могильник в Орбур-Вірі становить особливий інтерес. Багаті поховання зі зброєю, кінським спорядженням та коштовними прикрасами можуть відображати становище локальної привілейованої групи, пов'язаної з військовою діяльністю. Водночас невеликі розміри комплексу та попередній характер досліджень не дозволяють робити далекосяжні висновки про політичну організацію цієї спільноти.

За оцінкою фахівців INRAP, винятковість відкриття зумовлена насамперед рідкістю археологічних пам'яток, які документують германську присутність у регіоні протягом другої половини V століття. Нові матеріали можуть доповнити уявлення про динаміку заселення Ельзасу та зміни, що відбувалися тут наприкінці античної доби.

Особливого значення знахідці надає й розташування могильника на території колишнього галло-римського кварталу. Хоча безпосередній зв'язок між його мешканцями та похованими у V столітті поки не встановлений, археологічні дослідження дозволяють простежити зміну способів використання цієї території протягом кількох століть.

Подальше вивчення поховального інвентарю та людських решток має уточнити датування, характер травм і соціальні особливості похованих. Наразі ж відкриття в Орбур-Вірі дає нові матеріали для дослідження військової культури та місцевих еліт на території колишнього римського прикордоння в період переходу від пізньої античності до раннього середньовіччя.

Читайте також
Мелані Лоран: від «Безславних виродків» до власного кіно
Мистецтво
Художник створив найбільшу у світі картину з ґрунту, щоб закликати до його збереження
Мистецтво
Шейлін Вудлі: шлях до драматичного визнання
Мистецтво
Кохання, таємниці та небезпека: екранні історії Аннабелль Волліс
Мистецтво
Підводні дослідження біля Хортиці
Мистецтво
Шевченківська премія 2027 року
Мистецтво