10 років антикорупційного булшиту.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
А давайте назвемо певні речі своїми іменами?
Даша Ф-16 та її когорта бойових хліборізів напарювали з моменту Революції Гідності свої довбограйські ідеї кожній владі в Україні. Для цього вони бігали до партнерів і розводили їх на «ось саме ця запропонована ЦПК реформа точно додушить однооку змію корупції». І так 10 років підряд. Душили-душили — і лаве пилили.
Що ми маємо в сухому залишку?
Довбойобський довічний ПЕП і йобаний рак у кожному банку.
Їбланське декларування, яке зайобує всіх нормальних і абсолютно похуй + поїбать всім крепким корупціонерам, які можуть найняти нормальних юристів.
Пусте як барабан за змістом і результатами НАЗК, яке сьомий рік «внєдряє» антикорупційні стратегії в очікуванні, поки той корупційний довгоносик нарешті ними нажереться.
Тупорилу цивільну конфіскацію, яку важко відрізнити від цивільної феляції згідно-відповідно до результатів.
Ну тобто, антикорупційний комсомол з трьома класами освіти десять років кошмарив державну службу всіма доступними способами, далі крошив батон на тих, хто їм натякав, що вони ідіоти — але черги на держслужбу немає саме зараз.
От раніше черга стояла така — від горизонту. А зараз бац — і нема.
От буквально після посту Лачена зникла.
Те, що силами команди, яка ліпить Ф-16 з хлібного м'якушу, на держслужбу ніхто не хоче ще з 2016 — це конечна брехня.
Бридке намагання зграї обісраних аматорів перекласти відповідальність ще кудись. Фу, блядь.
P.S. Пост викликаний спілкуванням з топорилим мусором із ДСРу, який намагається вирішити дві інтелектуальні задачі одночасно:
Прочитати та зрозуміти, яке саме антикорупційне законодавство він застосовує.
З’ясувати, чому його діти на сусіда схожі.