Уродженці України за всіх часів вимушено збагачували чужі культури та держави. Це відбувається тоді, коли Батьківщину випробовує зла доля.
Теперішні землі Західної України дали світові незчисленну кількість блискучих імен. Вони століттями збагачували світову науку, культуру, мистецтво і політику.
Нині хочу вповісти пару коротких слів про Едварда Коча — американського політика, юриста, кінокритика і телеведучого. Він аж три (уявіть!) каденції підряд обирався мером Нью-Йорка.
Чи можемо про цього Едварда Коча говорити, що він — наш? До певної міри так, бо його батько і мама народилися і виросли в селі Устечко поблизу Заліщик на Тернопільщині.
А у часи Першої світової війни батьки Едварда Коча емігрували до США, де він власне й народився у 1924 році. (Як видно нижче на надгробку, скульптор зробив помилку у даті, викликавши справжній скандал).
Уперше Едвард Коч став мером Нью-Йорка у 1978 році та затримався на посаді аж до 1989 року. Проаналізувавши отриману міську господарку, він скоротив витрати на утримання своєї адміністрації та міських служб.
Тоді було звільнено близько 7 тисяч службовців! Міський очільник так званого «великого яблука», яке не спить, зменшив податки і... о, диво, сталося фінансове диво.
Нью-Йорк саме за його каденції чомусь почав процвітати: міський бюджет зріс майже вдвічі! Власне у ті роки Едвард Коч і став щасливим талісманом для всіх мешканців цього заокеанського мегаполіса.
А тепер пару слів про Едварда Коча, як про людину. Він у багатьох моментах був екстравагантною (як для типового міського голови) особою: замість того, щоби ховатися у своєму кабінеті, їздив на нью-йоркському метро для спілкування з людьми.
Йому було важливо, що пересічний мешканець міста думає про його роботу. Так, Едвард Коч міг стати на вулиці й, подаючи руку для вітання, запитувати: «Як ваші справи?».
А ще Едвард Коч був доволі емоційним. Наприклад, відома його суперечка із Дональдом Трампом, яка тривала десятиліття (одного разу в інтерв'ю Едвард Коч сказав: «Трамп — найнеприємніша людина, з якою мені довелось працювати за всі ці 12 років»).
Про особисте життя Едварда Коча відомо небагато: його батько — Лейб Коч (чи радше Кох) працював в театрі у Нью-Джерсі. А, все своє життя Едвард прожив нежонатим, не маючи ні сім'ї, ні дітей.
До останнього подиху Едвард Коч зберігав особливий сентимент до української громади Нью-Йорка і до українства у цілому, хоч і мав єврейське коріння. Він добре пам'ятав, що його батьки були уродженцями того благословенного українського краю — Тернопільщини.
Наприклад, Едвард Коч часто брав участь у зборах українських організацій у тому числі в роботі Українського Конґресового Комітету. Тож такими особистостями, батьки якого цілковито були пов'язані із західноукраїнською історією та її культурою, ми б мали пишатися й пропагувати його на різних рівнях.
Ще одне: помер Едвард Коч 1 лютого 2013 року у нью-йоркському пресвітеріанському госпіталі. А похорон відбувся 4 лютого того ж року в синагозі на Мангеттені.
Однак поховали Едварда Коча на християнському кладовищі біля храму Святої Трійці на Бродвеї. На гранітній могильній плиті викарбувано напис, який ще за життя уклав сам Едвард Коч:
«Едвард Коч — міський голова міста Нью-Йорка. Він пишався своєю єврейською вірою. Він палко захищав Нью-Йорк. Він дуже любив свій народ, а найбільше він любив свою країну — Сполучені Штати Америки, в армії якої він служив у часи Другої Світової війни».