«Я тимчасова, але ідея, яку я сповідую, — вічна, тому що це ідея Нації як самодостатнього суб'єкта світової історії»
«Нації вмирають не від інфаркту,
спочатку їм відбирає мову»
© Ліна Костенко
Вчора жорстоко і підступно вбили видатну українську мовознавицю, політичну і громадську діячку, професора Ірину Фаріон.
Ірина Дмитрівна усе життя розповідала про видатних українців, які загинули за ідею, та, на жаль, поповнила їхні списки.
Пані Ірина Фаріон попри перебування поза політикою відзначилася доволі різкими заявами у бік зовнішніх та внутрішніх ворогів України.
Пані Ірина зазначала, що наше суспільство не читає класиків власної літератури, але всіляко хитається між надбанням Заходу і тим, що десятиліттями насаджує росія.
«Я вважаю, що нині можна сміливо говорити про незрілість суспільства, отруєного псевдолібералізмом у веселкових тонах. Натомість наші воїни, на відміну від так званих «тилових щурів» жодних кутів не згладжують й у напівтони не бавляться: бачать ворога – ліквідують».
Професор Фаріон підкреслювала, що в Україні відсутня національна освіта як стратегія виховання патріотів, адже більшість випускників після закінчення школи та університетів виїжджають світ за очі в Європу. За її словами, Польща, США, Німеччина зацікавлені в українських кадрах тільки як дешевій робочій силі й не більше.
Пані Ірина наполягала на тому, що в Україні мають працювати такі соціальні ліфти, які першочергово задовольнятимуть права і потреби українців. Тих, хто володіє українською мовою.
Пані Ірина Фаріон виступала за відродження української нації, та нещадно критикувала ти, хто повертав нас у колоніальне минуле.
Пані Ірина Фаріон була яскравою особистістю, яка віддано боролась за українську національну ідею.
Смерть Ірини Фаріон величезна втрата для України. Пані Ірина Фаріон вже назавжди в історії як один зі знакових борців за українську мову і українську національну ідею проти русифікації та колонізації України.
Останній рік Ірина Дмитрівна самотужки протистояла цькуванню з боку внутрішніх ворогів України, але продовжувала захищати українську мову.
Горе для нації, що поруч з нею не опинилися ті, хто б її підтримав у боротьбі.
Пані Ірина була такою, якими ми не наважуємось, не вміємо, не хочемо бути.
«Вона ходила, як Валькірія, мінним полем між Мовою і язиком, між Великими мертвими і боязкими живими, між Отямтеся і какая разніца. І притягувала до себе стріли, а зрештою - і кулі…», - написав Мирослав Дочинець.
Це пані Ірина Фаріон сказала в інтервʼю у серпні 2022 року. Вона тоді ще зазначала: «Ми так мало перебуваємо на цій Землі! Якихось 70-80 років. Я не розумію, як можна це марнувати? Як можна не використати той час, щоб віддати все, що маєш?
Моє покликання — нести людям правду про нас самих, про українців, щоб вони стали сильні через видатні українські постаті».