Традиція святкувати Старий Новий рік налічує вже понад 100 років і є історичним феноменом.
Історія Старого Нового року тісно пов'язана зі спробами більшовиків перейти на григоріанський календар, що намагалися зробити ще з 1917 року.
Тож перехід на григоріанський календар вперше стався в більшовицькій Росії 24 січня 1918 року, а в незалежній Українській Народній Республіці 25 лютого 1918 року теж чомусь вирішили послуговуватися григоріанським літочисленням.
У 1918 році в Росії Рада Народних Комісарів вирішила перейти на загальноєвропейський григоріанський календар. Перехід на григоріанський календар здійснили в УНР з 16 лютого 1918 року – цей день стали вважати 1 березня 1918 року.
А, як відомо, розбіжність календарів у XX і XXI століттях становить 13 днів.
Тож у ніч з 13 на 14 січня 1919 року з'явився привід відзначити Старий Новий Рік. У той час старий стиль ще використовували в церкві, тому не до кінця забули.
Вечір напередодні Старого Нового року називається Щедрим або Маланчиним вечором і є традиційно одним з улюблених свят українців і заведено святкувати у родинному колі.
Тарас Компаніченко на Маланчин вечір
На вечерю рекомендують приготувати пироги і млинці, вареники, блюдо зі свинини, щедру кутю. Після вечері прийнято у всіх просити прощення за можливі образи, щоб зустріти Новий рік у злагоді.
В цей же день святкують день Святого Василя архієпископа Кесарії Каппадокійської.
Напередодні дня Святого Василя заведено щедрувати, а на Василя засівають. Ще кілька сотень років тому, складно було знайти будинок, який зважився б не пустити у двір посівати зранку 14 січня.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком всіх вітаю!
Щоб щасливо вам жилося,
Щоб задумане збулося,
Щоб ніколи не хворіли,
Щоб нічого не боліло,
Щоб у праці все горіло
Та й в кишені не міліло!
Щоб, як квіти, ви цвіли
Та сто років прожили!
Вважається, що перший посівальник на Новий рік приносить до оселі щастя.
Окрім України, традиція святкування старого нового року зберігається у Білорусі, Грузії та країнах колишньої Югославії: Боснії і Герцеговини, Македонії, Чорногорії і Сербії.
Саме словосполучення старий новий рік є оксимороном – поєднанням протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення.