Яким курсом прямує наїжачений корабель під назвою КНР?

"Червоний дракон" Сі Цзіньпін розпочав власну "Гру престолів". Його кремлівський васал не простий пішак для розміну, на відміну від України.

Останнім часом, світові ЗМІ активно пишуть і розповідають про ситуацію з "намірами" Китаю постачати до РФ зброю, боєприпаси та техніку. Це вкупі регулярно лякає певні сегменти нашого суспільства.

Те, що всі ці новини продукують наші ж партнери та союзники – мало хто задумується. Як і мало хто замислюється й над тим, а для чого та базуючись на чому вони продукуються?

Однак нещодавно, світові ЗМІ сколихнули аж 3 новини про комуністичний Китай. Можна сказати, що ці звістки й окреслили найближчі перспективи КНР, як реально, так і гіпотетично:

• Перша новина була від Міністерства енергетики США; у Вашинґтоні заявили, що причиною пандемії COVID-19, яка, до слова, ще не завершилася, – став витік вірусу з китайської лабораторії. У зв'язку з цим, Всесвітня організація охорони здоров'я тепер просить в американського уряду надати всю наявну інформацію щодо виявлених фактів.
• Друга новина стала логічним продовженням першої, адже про витік із лабораторії заявив сам директор ФБР США Кристофер Рей, який додав, що підзвітне йому відомство давно вважає цю версію пріоритетною.
• Ну, а третя новина була про те, що влада КНР незадоволена, а точніше зла на Кремль через те, що інформація про можливе постачання зброї до РФ стало об'єктом обговорення у світі. Оскільки Пекін хотів аби все залишалося у таємниці.

На виході, ми з одного боку розуміємо, що комуністичний Китай не такий простий. Тож, якщо щось і постачатиме, то через треті країни, передовсім Білорусь і Казахстан.

Але факт залишається фактом: у той час, як у планах Сі Цзіньпіна захоплення Тайваню до 2027 року, а також повна реорганізація та модернізація власних збройних сил – над ним висить "дамоклів меч". Цей умовний "меч" у вигляді інформації від Міненерго та ФБР США.

І варто президенту Джозефу Байдену офіційно дати хід цій історії, КНР у лічені тижні може залишитись "без трусів". Адже уявіть які рахунки йому виставить взагалі весь світ за економічні та фінансові збитки, а головне – за втрату людського капіталу...

Репарації, які платитиме РФ Україні після війни, а це мінімум $2 трильйони доларів – здадуться "свинкою-копилкою", яку позіхаючи витрушує дитина, якій не вистачає кишенькових грошей. А, якщо паралельно зі світовими репараціями будуть запроваджені економічні санкції від Цивілізованого Світу, на який "зав'язана" практично вся зовнішня торгівля Пекіну, то він залишиться не тільки "без трусів", а й без деяких життєво важливих органів, бо доведеться продати і їх, а потім не він захопить Тайвань, а навпаки.

Тому, товариш Сі наразі буде вкрай обережним. Настільки, що навіть Мінськ і Астана задовольнятимуться якимись товарами подвійного призначення з яких братимуть відсотки за переправляння їх до РФ.

Ну, і не слід забувати про буйне лобіювання офіційним Пекіном свого "мирного плану": яким чином товариш Сі може виступати за мир, якщо постачає агресору зброю? Питання, звісно, риторичне, на яке ми не отримаємо відповіді ніколи.

Автор – Назар Приходько, політолог-міжнародник і військовий експерт