В Україні хочуть запровадити в законодавство покарання за сталкінг та переслідування в соцмережах
Депутати мають намір запровадити в законодавство поняття сталкінгу.
Про це згадується у пояснювальній записці до законопроєкту 12088 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» щодо запровадження відповідальності за злочинне переслідування (сталкінг). Авторами є «слуги народу» Дар’я Володіна, Євгеній Брагар, Анатолій Костюх та інші.
Вони пропонують визначити, що сталкінг – це форма психологічного домашнього насильства, яка полягає у багаторазовому виявленні небажаної нав’язливої уваги до однієї особи з боку іншої особи або групи людей, а також у тривалому стеженні за потерпілим та перебуванні поблизу місця його проживання без передбаченого законом дозволу.
Також пропонується визначити кіберпереслідування як вид злочинного переслідування, що включає постійне спостереження за постраждалою особою без її згоди чи законного дозволу через інформаційні та комунікаційні технології, що може здійснюватися шляхом обробки персональних даних жертви, зокрема, внаслідок крадіжки особистих даних або стеження за жертвою через її соціальні мережі або платформи обміну повідомленнями, електронну пошту та телефон, викрадення паролів або зламу її пристроїв для доступу до приватного простору за допомогою встановлення додатків геолокації, включно з шпигунським програмним забезпеченням, або через викрадення її пристроїв.
Водночас, ці терміни пропонується запровадити лише в закон про домашнє насильство.
У КПК ініціатори пропонують запровадити норму, що судове рішення суду першої інстанції про застосування обмежувального заходу до осіб, які вчинили домашнє насильство, набирає законної сили з моменту оголошення, а його оскарження не зупиняє його виконання.
У поясненнях депутати зазначають, що вперше поняття «сталкінг» з’явилось на законодавчому рівні як правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність, наприкінці двадцятого століття у США (штат Каліфорнія). Згідно з положеннями Кримінального кодексу штату, сталкінг визначено як свідоме, здійснюване із злим умислом переслідування та спричинення занепокоєння іншій людині.
Як зазначають депутати, в розвиток положень щодо відповідальності за сталкінг Європейська Комісія ухвалила Директиву щодо протидії насильству над жінками та домашньому насильству № 2022/0066, у якій пропонується криміналізувати кіберпереслідування (cyber stalking) як сучасну форму психологічного насильства, що часто вчиняється проти членів сім’ї або осіб, які живуть в одному будинку, може бути здійснено колишніми партнерами або знайомими.
Хочемо зауважити, що таким чином ОП хоче заборонить журналістам спостерігати за посадовцями.
Останній Бастіон нагадує читачам, що «слуги урода» прагнуть створити цифровий концтабір в Україні.
В Україні введуть систему відеонагляду за громадянами і звірки їх даних для ідентифікації – у тому числі про місце проживання.
Громадян через систему відеонагляду будуть ідентифікувати на підставі набору біометричних даних та такої інформації про особу, як ім’я, дата народження, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання чи перебування, відцифрований образ обличчя, номер картки платника податків.
До розгляду відповідного законопроєкту 11031 незабаром повернеться Верховна Рада. Нагадаємо, у лютому 2024 року проєкт зареєстрували нардепи від фракції «Слуга народу» В’ячеслав Медяник, Максим Павлюк, Сергій Кузьміних, Олександр Бакумов та інші.
Прикметно, що у Держдепі США заявили, що влада обмежує свободу слова в Україні.
У квітні Державний департамент США опублікував «звіт про стан справ із правами людини в Україні».
Наводимо переклад цієї частини звіту Держдепу США:
Конституція та закон передбачали свободу вираження поглядів, у тому числі для преси та інших ЗМІ, але влада не завжди поважала ці права.
Президент Зеленський підписав указ про введення воєнного стану в лютому 2022 року після повномасштабного вторгнення росії в Україну, що дозволило подальше обмеження ЗМІ та свободи ЗМІ.
Наприклад, національний телемарафон — змінна платформа каналів, які дотримуються урядової лінії щодо репортажів про війну — забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм.
На додаток, деякі ЗМІ повідомили про відсторонення від вигідних контрактів на наземне мовлення та тиск з боку Офісу президента ще навесні 2022 року.
Уряд забороняв, блокував або накладав санкції на ЗМІ та окремих журналістів, які вважалися загрозою національній безпеці або які висловлювали позицію, яка, на думку влади, підривала суверенітет і територіальну цілісність країни.
Деякі оратори, які критикували уряд, також були занесені до чорного списку урядових програм новин.